Це про волонтерську групу Галини Лепетун з Колок. яка невтомно працює, готує смачні домашні страви, солить сало, робить тушонку, квасить городину, варить варення і все це передає через Гуманітарний штаб Теофіпольщини бійцям-землякам. Щоб таким чином підтримати Збройні Сили України, внести свій внесок у перемогу. Бо хочуть ці колків’янки, аби хлопці на передовій були ситими, мали силу бити та виганяти лютого ворога з нашої української землі.
Вперше про цих невтомних, енергійних, завзятих жінок ми написали у «Житті Теофіпольщині» 2 лютого 2023 року. А далі у кожному повідомленні про роботу штабу згадували про них, бо не рахуючись з власним часом, з власними справами, практично без відпочинку, відрами готували домашні смаколики. У кожному вантажі, відправленому на фронт, була їх вагома частка.
Оскільки це просто неймовірний приклад жіночого волонтерства, напишемо про кожну учасницю групи, бо вони того варті, адже вкладають у це свою душу, свої сили та здоров’я. Розпочинаємо, звісно, з Галини Лепетун, саме вона організувала цю добру справу.
– Працюю я продавчинею магазину «Маркет-Колки», – розказує Галина Іванівна, – його власник мій син Петро, який живе у Хмельницькому. І от з самого початку війни люди до магазину почати зносити продукти довготривалого зберігання – крупи, консерви, чай, каву, печиво. До нас приїжджали з Теофіполя та забирали. Далі ми почали працювати з Благодійним фондом Вадима Лейві «На благо України». Нам давали сиру тушонку в баночках, ми розвозили по домах, і дівчата готували вдома. Було таке, що вдень робили по 300-400 півлітрових баночок, потім їх відвозили на цукровий завод. Ще ж по черзі варили їсти та відвозили хлопцям на блокпост, стояв він тут коло Волиці-Польової. Продовжували організовувати збори овочів, продуктів довготривалого зберігання, вже в нас їх забирали хлопці з Гуманітарного штабу Теофіпольщини. Якраз восени мій Петро закупив газовий балон, встановив газовий балон у другій кімнаті нашого магазину. І от мали приїхати хлопці, ми дещо наготували, насмажили, напекли. Було це 6 листопада 2022 року, тоді якраз приїхали голова штабу Анатолій Козак та його заступник Василь Гандовський забирати зібране. Тож ми ще й віддали те, що наготували. І воно нам якось так пішло.
Пригадує Галина Іванівна, як спочатку нічого не було, все приносили з дому, за свої гроші купували продукти. Було таке, що готували біляші, везли їх продавати на базар у Теофіполь, і мали тоді за що купити рис, гречку, олію, томатну пасту, спеції, відеречка. Далі стало легше: почав надавати фарш, муку, капусту, інші продукти організатор штабу Андрій Петринюк, ще й заправляє балон газом; зверталися до господарників, і вони підтримували – директор ВСГК «Олійники» Василь Демчук, керівник Бережинецького відділку ТОВ «Україна-2001» Микола Голуб, голова ФГ «Тріумф» Сергій Рудківський з Гальчинець, голова ФГ «Михнівка» Юрій Федіков. Та й більше людей з Колок стали їх підтримувати. Ще ж відкрила картку на своє ім’я, люди донатять. Є вже за що купувати поросята, необхідні продукти та відерця.
– Слава Богу, що люди нам довіряють, – продовжує, – я постійно звітую, на що потратила гроші. І вже з початку цієї справи на сьогодні у нас було понад 100 відправок, найменше це було 20 відерець на 3,5, 10 літрів, а найбільше – 60 відерець. Скільки на це потрібно часу: якщо на відправлення посилок, то 3-4 дні, якщо на машину – та 4-5. Було таке, що за два тижні готували 5 разів. Чи ми втомлюємося? Звичайно, ще ж пара, дим від смаження, зимою у нас прохолодно, а влітку жарко. Але ми на це не зважаємо. Головне – аби наші хлопці, наші захисники, були задоволеними. Радіємо, коли отримуємо від них дзвінки, повідомлення, фотозвіти, коли присилають нам прапори зі своїми підписами, як от Денис Кушнірук з 128 гірсько-штурмової бригади. Коли, як перебувають у відпустках, приходять до нас, приносять квіти, цукерки. Хочуть віддячити. Як от наші земляки Василь Глабай та Михайло Конобчук. Тож ми будемо це робити до самої перемоги.
Ще раз щиро дякує всім, хто вже третій рік їх підтримує, без підтримки людей, благодійників нічого б не було. Окремо дякує приватному підприємцю з Теофіполя Володимиру Казюку, адже останнім часом дуже їм допомагає, надає сало, обрізки, голови, ліверний набір. Така сировина дуже потрібна.
В усьому підтримує дружину чоловік Валерій Федорович. Він і поросята коле, розбирає, рубає, він і перевізник. Треба їхати – їде своїм бусом. Рубає дрова, аби в магазині напалити, щоб тепліше було в сусідній кімнаті, де порається Галина Іванівна зі своїми дівчатами.
От така невтомна команда в Колках. Дай, Боже, їм доброго здоров’я, сили та натхнення.
Галина Тебенько
