Минуле десятиліття для України та світу проминули під знаком широкої метастизуючої «нової світової війни». І хоча не всі це визнають, оскільки позбавлені мисленевих умінь і не хочуть аналізувати минулі історичні уроки; але потрібно сказати «так» до історії, розкриваючи портрети наших сучасників, які є гордістю української нації, яка бореться за своє самоствердження .
Минулої неділі в Теофіполі ми мали змогу відчути силу невтомного патріотичного українського духу і надихнутися силою любові та віри в Перемогу України на зустрічі з неймовірною родиною Комісарчуків, які повідали про стійкість воїна-захисника України Артема Комісарчука, який воював за Вітчизну ще із 2014 року.
Працівники БібліоХабу та керівництво Теофіпольської громади, сам Артем із вірною дружиною та донькою дали можливість присутнім дізнатися про його силу волі, стійкість та труднощі повернення до повноцінного життя, адже пережив російський полон, важке поранення та має величезні плани на майбутнє. Головне те, що він безмежно вірить у щасливе та мирне майбутнє України і надихає своєю вірою усіх нас.
На зустрічі були присутні учні, вчителі місцевих ліцеїв, жителі громади, матері воїнів, які загинули за нашу Вітчизну. Усі мали можливість подивитися документальний фільм «Народжені, щоб жити», послухати продюсера фільму Володимира Ханаса. Фільм у якому Артем, один із головних героїв стрічки, вказує на труднощі реабілітації важкопоранених бійців-героїв.
Із розповідей Артема, його батьків, дружини Тетяни (яку рідні називають «наша Ярославна»), рідних та друзів постав духовний образ мужнього воїна, який має величезну волю, наснагу до життя. Його життєве кредо: «Вір в добро і воно з тобою буде». А ще він має велику віру в сильну, соборну і неподільну Україну.
Валентина Іванівна Савчук, рідна тітка Артема, в минулому його класний керівник, вчитель української мови та літератури Теофіпольського ліцею N3 висловила цікаву думку із твору Івана Багряного «Тигролови»: «Сміливі завжди мають щастя». Саме вона повідала, як з дитинства Артем проявляв риси захисника і патріота рідної землі. Виявилося, що колишня учениця ліцею N3 Оксана Гарнюк присвятила Артему свою поезію у збірці «Два світи на одній території».
Пережито нашим героєм багато, але він залишає нам приклад боротьби за справедливість і волю. Керівник волонтерського центру з Тернополя, наказний отаман Тернопільського крайового коша Українського козацтва генерал-хорунжий Володимир Мосейко у своєму виступі наголосив про вибір, який кожен з нас робить сам у житті: «Правда проста: наслідити, або зоставили слід в житті». Артем залишає нам потужний приклад стійкості і життєздатної, всеохоплючої любові.
Були й інші незабутні миттєвості зустрічі: виступи друзів Тараса та Анастасії Семенюків, привітання селищного голови Михайла Тененева, вручення ним картини, написаної теофіпольською художницею Галиною Дмитрук, поезія Віри Пухніченко, зворушливі слова батька Володимира Комісарчука…
По завершенні зустрічі, продюсер фільму Володимир Ханас підсумовуючи, наголосив:
«Нам потрібен мир, як вода і повітря, але ми можемо отримати спокій в Україні лише завдячуючи нашим воїнам-захисника».
Боляче дивитися на понівечене тіло Героя, але по завершенні зустрічі присутні відчули дух єднання, чистоти, совісті, благородства та сили козацького духу. Велика подяка усім захисникам та їхнім родинам, які підтримують наших Героїв та зберігають пам‘ять про них .
Пишемо і надалі «Книгу Пам‘яті» про подвиги наших захисників і єднаємося в молитві за мир і спокій в Україні.
Олена Станчук, вчитель історії та правознавства Теофіпольського ліцею № 1
