Кожен має свій секрет,
Як зробити вінегрет.
Після м'яса та ковбас
Така страва в самий раз:
Смачно, тано, дієтично...
Та спільнота поетична,
Рецептуру свою має,

Всі секрети відкриває.
Хоче всіх нас підкріпити ,
Позитивом зарядити.
Тож готуймо всі - вперед! -
Поетичний вінегрет!


Мурчикова наука
Котик Мурчик, наш голубчик,
Після свят підсів на супчик.
Вже набридло рятувати
І котлети, і салати...
Зупинивсь, поки не пізно, -
Скоро в двері вже не влізе...
Як тут бути, що робити?
Все - сідає на дієту!
Зажурилася ґаздиня:
- Що це сталось з котом нині?
Може, раптом захворів?
Ще ж від ранку ніц не їв!..
А вона йому котлету,
Крильце, відбивну... Та де там!..
І не гляне у той бік...
Може, хто його наврік?
Підсипала йому корму...
Може, так прийде до норми?
Котик Мурчик ні "мур-мур",
Лиш лежить собі, як мур,
Тільки хвостом ментиляє...
Що він хоче, чи хто знає?
...Якийсь дивний в хаті в дух?!.
Має котик добрий нюх -
Пахне риба... Карасі!
Чи здуріли ви усі?
Завалили цілий стіл!
Кіт на задні лапи сів...
Ну невже це все мені?
Боже, які ви дурні!
Зваріть мені ухи ложку,
Я похлепчу собі трошки.
Бо від крилець і котлет
Сто разів йду... в туалет.
Ранок кіт почав не з кави...
У вбиральні нужду справив,
Телефон в хазяйки взяв
І рецепт ухи шукав...
Труд котячий не даремний,
Уха вдалася, напевно,
Бо сусідські навіть пси
Пхали крізь паркан носи...
Байка байкою, а втім,
Люди схожі на котів:
У їді не мають міри,
Як в нас кажуть, лізуть з шкіри,
Мусять тиждень готувати
Купу різних страв, бо свято!
Є що їсти? Слава Богу!
Але я веду до того,
Щоби трохи оглядались,
Бо вже так понаїдались...
Скільки треба тій людині?
Ні! Ще мають їсти свині,
Коти, пси, качки і кури...
Ну така у нас натура!
Люди добрі, бійтесь Бога,
Хай не шкодить вам нічого,
Їжте, пийте трохи менше
І ходити буде легше.
Варіть уху, їжте супчик,
Як повчає котик Мурчик.

Інна_Крупяк, 04.01.2025 р.

Неначе журавлиний клин,
Літа кудись у вирій линуть.
Світанки маками цвіли,
А вже жевріють горобинно.
Сумна над річкою верба
Зітхнула тихо в передзим'ї,
Печаль у душу загляда.
Життя, яке ж ти швидкоплинне...
Минають молоді роки,
Тепло їх бережи у серці.
Якби ж вдалося обійти
Складні життєві перехрестя...
Не стримуй колесо життя,
Не треба долю спокушати.
На все свій час, запам'ятай,
І душу бережи крилату.

Інна_Крупяк, 12.01.2025 р.

Це Запоріжжя...
На роздоріжжі
Життя зі смертю ведуть двобій...
Авто, будинки, як дрова, збіжжя,
Вогнем палають... Живцем нас ріже
Убивця чортів, гаспид, палій...
А люди гинуть...
У небо линуть
Прокльони, стогін, крики... За що?
Скільки терпіти, Боже єдиний?
Як зупинити ві₴nи машину?
Як подолати смертельне зло?
А світ чекає,
Світ споглядає...
Страх чи байдужість згнили нутро?
Нас далі нищать, нас роздирають...
Все ближче й ближче шакалів зграя...
Чий зиск у тому, щоб так було?

Інна_Крупяк, 08.01.2025 р.