Парафія Святого Михайла у Волиці (Шарлаївці) переживала піднесення та занепади впродовж століть. Відомості про перший храм, які мають документальне підтвердження в архівних документах, датується 1753 роком. У церковному літописі 1806 року та клірових відомостях початку ХІХ ст. читаємо: «11 травня 1753 р. з дозволу унійного єпископа Сильвестра Рудницького в Шарлаївці збудована і того ж року освячена деканом Олександром Стебельським дерев’яна церква в ім’я Архистратига Михаїла…». Проте, цілком ймовірно, що до зведення храму у Шарлаївці мала бути каплиця, як це було у випадку різних сіл Теофіпольщини. Підтвердженням цієї думки є копії метричних книг від 1740 року. Можливо, світло проллє візитація унійних храмів 1756 р., якщо зможемо її відшукати. Перший період існування храму з 1753 по 1796 р. це унійний час, про який у нас не багато писемних відомостей. Після поділів Речі Посполитої та загарбанням Російською імперією території краю, унійна церква за розпорядженням Заславського губернатора Шереметьєва була заборонена, а замість неї насаджена православна церква Московського патріархату.
На жаль ми не маємо відомостей про перших священників церкви. Перші писемні відомості називають настоятеля Івана Радкевича, який закінчив класи граматики та риторики в Острозькому єзуїтському колегіумі, рукопокладений в 1780 році унійним єпископом Кипріяном Стецьким до церкви Михайлівської в село Шарлаївку, грамоту на цю парафію видав 17 листопада 1809 р. Данило, єпископ Волинський та Житомирський. Відомостей про священників з 1820-х по 1855 р. ще не маємо.
З 1855 по 1908 р. настоятелем храму служив Микола Миколайович Лукасевич, уродженець с. Маківець Заславського повіту, випускник Волинської духовної семінарії. Впродовж 1847-1852 рр. працював вчителем Першого Класу колишнього Богословського училища. 16 лютого 1855 р. рукопокладений Єронімом, єпископом Острозьким, вікарієм Волинської єпархії на диякона, а 20 лютого на священника до Свято-Михайлівської церкви Шарлаївки. З 14 березня 1908 р. настоятелем був Платон Доримедонтович Ганжулевич. Хто служив у Шарлаївці в 1920-х рр. відомостей не має. Останній священник до руйнування старої Михайлівської церкви Авксентій Петрович Пальчик (1887-1945), уродженець Борщівки Лановецького району. 2 грудня 1944 р. заарештований Хмельницьким УН КДБ, а 12 лютого 1945 р. засуджений до 10 років виправно-трудових таборів, де й помер 5 липня 1945 р.
Окрім Шарлаївки, до Михайлівської парафії відносились села Поляхова (до 1889 р.) та Воличка (назва у клірових відомостях 1810 р.), пізніше Волиця Ляховецька. Кількість парафіян постійно коливалася: в 1810 р. ‒ 1230, в 1869 та 1870 р. ‒ 1950, 1912 р. ‒ понад 1603 (особи, які сповідалися в 1912 р.). Після руйнування радянською владою храмів у Шарлаївці та Волиці Ляховецькій в 1930-х рр., віряни до 2003 р. не мали власного храму. З відкриттям восени 1991 р. Покровського храму в Поляхові, віряни Волиці отримали можливість відвідувати служби. Лише у 2003 р. у селі з’явилася власна каплиця, служби в якій відправляв священник з Волиці-Польової Іван Пилипчук. З ініціативи Кравчука П. А. та Івана Пилипчука розпочався тривалий процес будівництва нового храму. Тривалий час збирали кошти на храм. Велику допомогу в ході будівництва храму надав народний депутат України 6-го та 7-го скликань Василь Петрович Кравчук та голова місцевого СГ товариства “Волиця” Діна Іванівна Кравчук. Основні будівельні роботи було завершено до кінця 2014 р.
17 січня 2015 р. відбулась історична довгоочікувана подія — освячення Михайлівської церкви Пантелеймоном, єпископом Шепетівським і Славутським. Настоятелем храму до червня 2023 р. служив о. Іван Пилипчук, який доклав багато зусиль для покращення храму.
В умовах війни росії проти України, яка стала справжнім геноцидом українців, постало питання перепідпорядкування церкви, розірвання стосунків із російською православною церквою та відновлення ліквідованої московією в 1686 р. Київської митрополії у складі Константинопольського (Вселенського) патріархату. 14 червня 2023 р. схід села прийняв рішення про перехід парафії до Православної Церкви України, зі 172 зареєстрованих учасників лише 10 виступили проти. На жаль очікуваної єдності не сталося, попри прохання парафіян о. Іван відмовився від переходу.
Влітку-восени 2023 р. в храмі проведено косметичний ремонт. Пізніше поставлено новий престол, придбано свічники, нові ікони та жертовник. 8 листопада 2023 р. єпископ Хмельницький Павло освятив новий престол, передав новий антимінс, освячений 20 серпня 2023 р.
Протягом літа-початку осені храм обслуговував благочинний Василь Крисак, а 15 жовтня 2023 р. настоятелем призначено Андріана Степановича Яворського, уродженця с. Волиця на Львівщині, випускника Львівської православної богословської академії 2022 р., рукопокладеного 9 жовтня Димитрієм, митрополитом Львівським і Сокальським на диякона, а 10 вересня 2023 р. на священника. Сьогодні о. Андріан служить настоятелем у Михайлівській парафії с. Волиця, Дмитрівській парафії с. Кузьминець та Миколаївської парафії с. Волиці-Польової (з 10 листопада 2024 р.), а також обслуговує села Строки та Турівку.
На завершення хочу привітати парафіян Михайлівського храму Волиці з першою ювілейною датою, подякувати усім добродіям та людям доброї волі, які взяли на себе нелегке завдання збудувати в селі храм, підтримувати та покращувати, о. Андріану міцного здоров’я, витримки у душпастирстві, підтримки від парафіян, а для нас усіх перемоги та мирного неба!
Вадим Яблонський, член Національної спілки краєзнавців України
