Раз добром зігріте серце вік не охолоне

Зовсім нещодавно наш волонтерський загін «Турбота» відвідав мешканців Базалійського будинку людей похилого віку. Такі зустрічі ми організовуємо щорічно взимку і напередодні Великодніх свят.
Напередодні поїздки за ініціативи волонтерів школи було проведено благодійну акцію “Я хочу допомогти, а ти?”. Майже усі діти, працівники школи, вчителі, батьки долучились до збору городини і коштів для закупівлі солодощів для одиноких людей, позбавлених піклування дітей. А ще підготували прекрасний концерт для стареньких.
Цього дня з нетерпінням чекали і волонтери, і працівники інтернату, і, безперечно, його мешканці. Великою радістю засіяли очі бабусь і дідусів, коли зазвучали чудові пісні, вірші у виконанні дітей. На добрих обличчях з’явились милі усмішки від веселих гуморесок. Старенькі щедро обдарували оплесками дзвінкоголосу старшокласницю Анну Войтко, маленьку гумористку Злату Кирилюк. Надзвичайно сподобались присутнім пісні у виконанні старших волонтерів, цікаві розповіді дітей про обереги України: віночок,калину,вербу, барвінок та інші.

На завершення довгожданої зустрічі під звучання пісні «Паляниця» волонтери пригостили усіх присутніх смачною домашньою випічкою і кожному вручили пакунок солодощів. Особливо зворушливим був візит волонтерів до тих людей, які є нерухомими і тому змушені постійно перебувати в палатах. Від такої зустрічі плакали усі: хворі, працівники будинку, діти.
Хочу відзначити, що в будинку дуже чисто,затишно, тепло, усі його мешканці (43 людини)охайні, ситі. Звісно,в цьому колосальна заслуга працівниць закладу, жінок з надзвичайно величезним терпінням, добротою, милосердям, людяністю та директорки Алли Коломійчук. Та хіба ж може все це замінити родинне тепло, увагу, турботу?
А далі… Далі було прощання із щирими словами подяки і єдиним проханням приїжджати якомога частіше.
Дуже хочу і варто подякувати усім небайдужим, хто став учасником благодійної акції, особливо батькам учнів,волонтерам, турботливому водієві шкільного автобуса Сергію Томчуку.
Окрема і надзвичайно велика подяка директору товариства СТОВ «Волиця» Василю Петровичу Кравчуку, який виділив необхідну кількість пального для поїздки. Ця добра і чуйна людина вже не вперше нас підтримує і допомагає у такій благородній справі.
А сьогодні маю надію на те, що добрі люди, які живуть поруч, і надалі допомагатимуть нам, волонтерам, у здійсненні благородних задумів, ідей і планів. Всім нам зараз, ой як, не просто жити у цьому світі. Проте маємо пам’ятати про одиноких, убогих, хворих,тих, кому набагато важче, хто дуже потребує простої уваги, доброти, турботи. Недарма ж у народі мовиться: «Раз добром зігріте серце, вік не охолоне». До того ж, робити добро-це так приємно, радісно, вкотре відчуваєш себе дуже щасливою людиною.
Тетяна Ящук, педагог-організатор Волицької ЗОШ І-ІІ ступенів, координатор волонтерського центру «Турбота»