Боротьба за соборність України триває
22 січня Україна відзначила 100-річчя Акту Злуки - возз’єднання ЗУНР та УНР. Об’єднання українських земель відбулося з ініціативи і власної волі українців, а не було накинуто насильно зовнішніми чинниками. Акт Злуки 1919 року заперечує тези сучасної російської пропаганди про те, що єдність України - результат політики Леніна чи Сталіна.
Національна єдність – обов’язкова передумова успішного спротиву зовнішній агресії. Її брак в часи Української революції 1917-1921 років призвів до втрати державності, що в довготерміновій перспективі призвело до мільйонних втрат від Голодомору 1932-1933 років, репресій та війн.
Комуністичний тоталітарний режим намагався викорінити з історичної пам’яті події, пов’язані з проголошенням незалежності УНР і об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу. Пам’ять про об’єднання УНР і ЗУНР в єдину Українську державу зберігали мешканці Західної України й українська політична еміграція в країнах Західної Європи й Америки.
Перші масштабні відзначення свята Соборності відбулися на території сучасного Закарпаття 22 січня 1939 року. Таким чином закарпатці нагадали про волю українців, висловлену на з’їзді Всенародних зборів у Хусті 21 січня 1919 року про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки. Маніфестація 1939-го була найбільшою демонстрацією українців за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини. В ній взяли участь понад 30 тисяч осіб, що з’їхались до столиці Карпатської України.

Ідея соборності України була ключовою для наступного покоління учасників українського визвольного руху у XX столітті 1920-1950 років. Головною метою боротьби Української повстанської армії було створення Української самостійної соборної держави.
У переддень 71-ї річниці проголошення Акта Злуки, 21 січня 1990 року, в Україні відбувся “Живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України. Акція, організована учасниками українського національно-демократичного руху, стала однією з наймасовіших у тогочасній Центрально-Східній Європі. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Захід засвідчив, що українці подолали страх перед комуністичним режимом і готові протистояти політиці комуністичної партії. Ця подія стала одним із провісників падіння СРСР і відновлення незалежної України.
Сучасна російсько-українська війна для українців є продовженням столітньої боротьби за державну незалежність. В ході сучасної російсько-української війни українські військові, так само, як і їхні попередники 100 років тому, відстоюють не лише незалежність, а й соборність України. В лавах Збройних сил України за цілісність нашої держави борються вояки, що походять з усіх її куточків. 100-ліття соборності України є приводом нагадати про єдність і неподільність українських земель, що окуповані. Крим, Донеччина та Луганщина – це Україна.
Традиційно цього дня на містку через річечку Жердь, між Осниками та Лисогіркою відбулася зустріч делегацій Теофіпольського та Ланівецького районів. Як символ єднання Сходу та Заходу, символ єдності та неподільності України. Делегацію Теофіпольщини очолювали голова районної ради Андрій Петринюк та перший заступник голови райдержадміністрації Петро Вільшинський. В її складі були також благочинний Теофіпольського району Помісної Автокефальної Православної Церкви України, митрофорний протоієрей отець Василь Крисак, голова обласної асоціації сільгоспвиробників, депутат обласної ради, директор ТОВ «Святець» Василь Мастій, голова ради сільгосппідприємств Теофіпольського району, голова ФГ «Кунчанський» Володимир Пицюк, депутати районної ради, керівники структурних підрозділів виконавчої влади, аматори художньої самодіяльності, учні Святецької ЗОШ І-ІІІ ступенів та Лисогірської ЗОШ І-ІІ ступенів. Делегацію Ланівеччини очолювали голова районної ради Руслана Кушнір та голова райдержадміністрації Юліан Сірант. В урочистості внесли піднесений патріотичний настрій козаки Волинсько-Подільського козацького куреня, поруч місточка розбили свій табір, демонстрували виставку сучасної зброї, на багатті варили куліш.
Делегації обмінялися вітаннями та короваями, з промовами до учасників злуки звернулися Петро Вільшинський та Юліан Сірант. Священики відслужили молебень за загиблими захисниками української землі. Прикрасили захід виступи народного аматорського фольклорного колективу «Розмай» Кунчанського сільського будинку культури, духового оркестру та вокальной групи Святецького сільського будинку культури. На завершення урочистостей його учасники створили живий ланцюг єднання, заспівали гімн України.
То ж нікому на ніколи не побороти гаряче бажання українців жити в незалежній, соборній державі, нікому їх не зламати.
А.Джус