Нещодавно у Шибенському ліцеї відбулася зустріч із відважною і мужньою людиною – нашим земляком, випускником Шибенської середньої школи, воїном Збройних сил України Юрієм Іванюком. Якраз він перебуває на реабілітації, вдома.
Це була тепла, душевна, зворушлива зустріч. Адже гість – батько нашого учня восьмого класу Дениса, а його старший син Дмитро, наш випускник, майбутній офіцер, курсант другого курсу знаменитої Національної Академії Сухопутних військ імені Сагайдачного.
Юрій Вікторович служив строкову службу в ракетних військах стратегічного призначення у Нар’ян-Марі(російська федерація). Звісно, ніхто тоді не міг уявити, що буде війна на знищення України. І коли почалася повномасштабна війна, у червні 2022 року був мобілізований. Служив на Білоруському напрямку у складі одного з підрозділів 47-ої ОМБр, був рядовим на посаді номера обслуги гармати. Та через вісім місяців за сімейними обставинами був демобілізований. Та 1 вересня 2024 року був повторно мобілізований. Став бійцем новоствореної 155-ої окремої механізованої бригади, проходив навчання у Франції, в одному з навчальних центрів військ НАТО (на фото у центрі з інструкторами-французами). Тут він здобув багато потрібних на війні знань, хоч він рядовий, солдат, спочатку виконував обов’язки заступника командира відділення, а тепер він – командир відділення, у його підпорядкуванні знаходиться чотири групи. Мужньо виконує бойові завдання на гарячому Покровському напрямку. Йому 54 роки, з першого дня приклеївся до нього позивний «Батя», бо у своєму відділенні найстарший, поруч з ним – зовсім молоді хлопці. Отож, по-батьківському до нього ставляться, поважають.
Просто, доступно, боєць поділився із колективом нашого ліцею своїми роздумами про війну. Говорив про життя і смерть, почуття обов'язку і відповідальності. Відповідав на запитання школярів, розказував про свої військові будні, про солдатську єдність та братерство. Україна переможе, інакше не може бути, але ситуація дуже складна, катастрофічно не вистачає бійців, там, де їх потрібно 15, то є лише шість. А ще дуже потрібні їм дрони, без них – ніяк. Закликав школярів сумлінно вчитися, без знань складно реалізувати себе у дорослому житті.
Наш земляк своїм прикладом продемонстрував, що не тільки на словах можна любити свою Батьківщину, а саме вчинками і справами доводити це.Такі зустрічі дуже важливі для нас всіх -- є відчуття взаємопідтримки і тепла сердець, це надихає, дає сили продовжувати боротьбу кожному на своєму фронті, Юрію Вікторовичу – на «нулю», нам – на освітній ниві.
Директорка ліцею Людмила Креденцар, вчителі і діти щиро подякували воїну за його стійкість та відвагу, побажавши переможного швидкого повернення додому.
Слава і подяка нашим захисникам!
Галина Оніксімова, вчитель Шибенського ліцею
