Спитав малий хлопчина в свого тата:
«Що значить слово дивне це таке – донати?»
І відповів малому сину рідний тато –
«Донати», синку, йде від слова «дарувати»
Коли потрібна людям своєчасна допомога,
Коли в твоїй країні йде війна – тривога…
Коли над ворогом ти наближаєш нашу Перемогу,
Надаючи для ЗСУ посильну й щиру допомогу.
Свої донати у вигляді приємних і водночас потрібних подарунків збирали учні, їх батьки, вчителі та працівники нашої гімназії впродовж благодійного тижня.
Лідерами учнівського самоврядування було вирішено провести такий тиждень саме напередодні зимових свят. Кожного дня діти приносили,здавалося б,такі неважливі але насправді приємні та потрібні для захисників речі, продукти: теплі шкарпетки, каву, чай, вермішель швидкого приготування, смачні, ситні "Снікерси".
В перші дні канікул найактивніші,небайдужі учні гімназії написали мотивуючі, зворушливі листи подяки нашим дорогим захисникам,намалювали патріотичні малюнки. Вже в суботу, 4 січня, усе зібране впродовж благодійного тижня і дитячі рукотвори ми відвезли до штабу волонтерського центру у Теофіполі.
Приємно було зустрітися там із невтомною волонтеркою з Новоставець, представницею Гуманітарного штабу Теофіпольщини Наталею Гонюк,завдяки якій наші земляки частенько отримують все необхідне для них. Саме вона організувала у Новоставцях волонтерську команду із числа пречудових, свідомих людей, які для наших хлопців і печуть, і тушкують, і смажать різноманітні смаколики. Тож разом зі своїми подругами Оленою Глов’юк та Майєю Окаєвич подокладали в наші посилки тушонку, сало, закрутки, готові домашні страви.
І от вже у неділю ці щедрі святкові посилки було відправлено. А це означає, що наші дорогі воїни -земляки вже найближчими днями отримали їх та поласували смачненьким.
Від усвідомлення цього на душі стало дуже тепло і радісно. А ще від того, що в нашій гімназії навчаються юні патріоти, а в рідній Волиці, у громаді живуть прекрасні, щедрі люди, які намагаються, як і чим можуть, допомагати нашим незламним захисникам.
На превеликий жаль, поки що ця страшна війна не закінчується. Тому маю надію на те, що ми й надалі будемо всіляко підтримувати наших бійців-земляків, аби вони пам'ятали, що ми їх дуже любимо, чекаємо і безмежно дякуємо за наш захист, за наше життя, за кожен новий світанок.
Вкотре безмежно дякуємо небайдужим батькам і учням, вчителям і техпрацівницям нашого закладу, які не стали осторонь такої важливої справи. Хай ваше добро повернеться вам сторицею! Нехай Новий 2025 рік стане роком Перемоги, миру, радості та щастя!
Слава нашим Збройним Силам України! Слава Україні! Вічноживим Героям слава навіки!
Тетяна Ящук, педагог-організатор Волицької гімназії
