Спинися, Світе, стиш свою ходу,
Не мчи у прірву, наче навіжений.
Несуть до неба діти коляду,
Хай буде їхній спів благословенний.
Замовкни, Світе, людяність яви,
Сховай далеко всі тривожні звуки...
Взяла Пречиста тихої пори
Рожденного Ісусика на руки...
Дивися, Світе, це ж яким ти став:
В тобі так мало доброго лишилось...
Тобі Господь Спасителя послав, -
Поглянь, Зоря на небі засвітилась.
Подумай, Світе, ти ж бо пропадеш,
Розчинишся в ненависті пекучій.
Жорстокості твоїй немає меж,
А твій кінець, погодься, неминучий.
Змінися, Світе, стань на інший бік,
На той, де світла і добра багато.
Дозволь спокійно милій дітворі
Рожденного Ісуса величати.
#Інна_Крупяк
===========
З Новим роком!
Я не загадую нічого,
Хоч добре знаю, Новий рік
Стоїть-чекає за порогом,
У двері стукає до всіх.
Та я загадувать не хочу
Уже нічого наперед,
Попрошу лиш в старого року:
"Дістань з кишені той конверт...
Я там бажання написала,
Коли до нас ти лиш прийшов, --
Гадала, справишся помалу,
Та ні, на жаль... Залишу знов
Конверт той самий, ті ж бажання,
Щоб рік новий усе ж здійснив.
Тобі ж, мій друже, на прощання
Сказати хочу кілька слів.
Спасибі, що ти був зі мною,
У ці страшні тривожні дні,
Що маю трохи ще здоров'я,
Що Бог беріг моїх синів.
Що ми змогли всі дочекатись
Нового року і Різдва.
Нема лиш втіхи, сумне свято, -
Все відібрала в нас війна.
Ялинку я давно зібрала,
Зустріла вже Святе Різдво.
Зима, а снігу було мало,
Та й радості теж не було.
Я вдячна нашим Збройним Силам,
Що стережуть мій дім і сон.
За них я цілий рік молилась,
Бо віру серце зберегло.
Вже Новий рік біля порога,
У всіх бажання лиш одне:
Для України ПЕРЕМОГА,
А решта - діло наживне.
#Інна_Крупяк
============
Які думки, такі і вірші.
Яке життя, такі пісні.
Хоч мріється про краще, більше, -
Скупі серця, слова пісні.
Яка весна, такі і квіти.
Яка зима, такі сніги.
Не знаєш інколи, де дітись,
Бо осідають береги.
Які кущі, такі і лози,
Які дощі, такий врожай.
Та все частіше ллються сльози,
Біди навколо через край.
Яка душа, така й молитва,
По вірі нам віддячить Бог.
Який ліхтар, таке і світло,
Лише б не в самоті... Удвох!
Який привіт, така і дяка.
Який товар, така ціна...
Та не знаходжу слів ніяких,
Не має виправдань війна.
#Інна_Крупяк, 02.01.2025 р.
=============
В календарі нового року
Я перший відірву листок
І покладу легенько збоку,
Не викину десь у куток.
Бо вже навчилась цінувати
В житті буквально кожну мить.
Прожитий день - це справжнє свято,
Нестримно час кудись біжить.
Його я вперто зустрічаю
Без суєти і без розваг.
Що він готує - я не знаю,
Лиш втриматися б на ногах,
Лиш вистояти б в цьому смерчі,
Не впасти, не лежати ниць.
Душі своїй не дати вмерти,
Вона, нещасна, так болить.
Господь вмикає денне світло -
Благословить на день новий.
Йому всміхаюся привітно,
Благаю тихо: "Не покинь..."
Листок свій другий відкриває
Рік молодий, що лиш родивсь.
Яким він буде? А хто знає,
Та зноситься тривога ввись...
Нема ніяких феєрверків
І мало радісних розмов.
А ворог наш нахабний, впертий,
Між нами сіє морок знов.
Та вірю, Бог додасть нам сили
Здолати цю страшну чуму.
Розправимо свої вітрила
Та виграємо цю війну.
Прийде до нас найбільше свято,
Якого так чекають всі.
І будемо разом співати
На Новий рік гучні пісні.
#Інна_Крупяк(Кушнір), 02.01.2024 р.