В душі розвиднілось, світає...
Мовчу, зурочити боюсь...
Тихенько "Отче наш" читаю
І Богородиці молюсь.
У час розпуки і тривоги,
В гіркі хвилини сум'яття
В душі стражденній та убогій
Народжуються почуття.

У ній пробуджується віра,
З імли надія вирина:
Я витримаю, я зумію
Цю чашу випити до дна.
Шалений світ не ідеальний,
Але я вірю у любов.
Жорстока і страшна реальність,
Та серця жар не охолов.
В душі розвиднілось, світає,
Молитва з темряви веде.
Господь за мною наглядає,
І назирці за мною йде.

#Інна_Крупяк, 15.12.2024 р.