Відділ освіти, молоді та спорту Теофіпольської селищної ради, профспілка працівників освіти Теофіпольської територіальної громади сумують з приводу смерті вчительки-пенсіонерки Шибенської ЗОШ І-ІІІ ступенів Лариси Арсенівни Савчук (Домчук), висловлюють щирі співчуття ветеранові педагогічної праці, багаторічному директору Шибенської ЗОШ І-ІІІ ступенів Сергію Юхимовичу Савчуку та його родині.
Після тривалої, виснажливої хвороби пішла з життя талановита людина, яка присвятила життя нелегкій вчительській роботі та до останку віддавала своє серце дітям. Завжди спокійна, врівноважена, лагідна, з ніжною душею, вона у кожній дитині бачила особистість, прагнула прищепити почуття гідності, справедливості, доброту та милосердя.
У такий важкий час ми з вами, дорогий друже, хай Бог допоможе вам пережити таку болючу втрату, а душа покійної знайде вічний спокій  на небесах!

Педагогічнй колектив Шибенського ліцею, технічні працівники закладу щиро співчувають ветеранові педагогічної праці Сергію Юхимовичу Савчуку з приводу смерті дружини, вірної супутниці життя, вчительки-пенсіонерки Лариси Арсенівни Савчук.
Важко у це повірити, адже була дуже доброю, світлою людиною, мудрою порадницею, наставницею для молодих вчителів та учнів. Завжди  випромінювала позитивний настрій, поруч з нею було легко та спокійно. Боролася за життя, хотіла побачити живими та здоровими своїх внуків та правнуків, особливо онука, пораненого бійця Дмитра.
Та в понеділок, 2 грудня, обірвалася тоненька ниточка її життя. Її було 76 років.
Пам’ятаємо, сумуємо, молимося за упокій її чистої душі. Вічна їй пам’ять!



Відійшла у вічність дорога нам людина, прекрасна жінка, надійна подруга Лариса Арсенівна Савчук (Домчук) з Шибени. Ми вдячні долі, що йшли по життю разом з нею, разом переживали радощі та прикрощі, разом завжди раділи життю, надіялися на краще. Берегиня своєї сім’ї, неймовірна мама та бабуся, щира та безкорислива – пам’ятаємо її лише такою, як втілення суцільної доброти та чеснот.  Завжди могла розрадити та підтримати, просто вчасно сказати потрібні слова. А як гарно вона співала, скільки знала пісень!
Як гірко, як боляче говорити про неї в минулому часі! Щось обірвалося в кожному з нас, стало нас менше…
Спочивай спокійно, рідна, хай ніщо не потривожить твій вічний сон! Допоки житимемо, будемо молитися, аби Господь забрав твою світлу душу у Царство Небесне.
Твої Фесуни з Базалії та Бурлаки з Гальчинець