Я напишу собі листа.
Така-от виникла потреба...
Через роки, через літа
Я повернусь назад, до себе.
А я пишу собі листа
Не цій, теперішній, – колишній.
Я знаю, справа непроста,
Допоможи мені, Всевишній.
Про що писатиму? Хтозна...
Спочатку розберусь з думками...
Минула вже моя весна,
Давно нема вже тата й мами.
Сини вже виросли... Ні-ні,
Ще невісток нема – чекаю...
Самотньо іноді мені -
Чоловік в Бозі спочиває.
Робота – та ж, тримаю стрій,
На одній хвилі з дітворою.
Торую з Богом шлях я свій,
Так, він завжди поряд зі мною.
Моє життя – не траса, ні,–
Скоріше, ґрунтова дорога.
Вибоїн вистача на ній,
Часто підкошуються ноги.
Буває на душі так зле,
Що вже не хочеться нічого.
Бува по-всякому, але...
Нема чого гнівити Бога.
Війна проклята... Це вона
Наше життя перевернула.
Нас хоче випити до дна...
Ось де біда, тепер збагнула...
Тож завдяки цьому листу,
Що я наважилась писати,
Стверджую істину просту:
Життя потрібно цінувати!
А прийде Перемоги час,
Дасть Бог, щасливо доживемо, –
Я напишу листа ще раз
Собі, теперішній, – окремо.
#Інна_Крупяк, 06.01.2024 р.
Де та межа, що між добром і злом,
Де лінія ота розмежування?
Ті, в кого вже давно гниле нутро,
Навчилися мистецтву маскування.
Як розпізнати істинну любов
І ту, що живлять фальш і лицемірство?
Як втриматися від пустих розмов,
Блукаючи серед забутих істин?
Як не згубити внутрішню красу
І не піддатись штучності омані?
Той, хто нещиру раз пустив сльозу,
Повір, не був ніколи бездоганним.
Як правду вирвати з зубів брехні?
Як зберегти душі скарби нетлінні, –
Щоб, лежачи на смертному одрі,
Для власної душі знайти спасіння?
#Інна_Крупяк (Кушнір), 04.01.2024 р.
В календарі нового року
Я перший відірву листок
І покладу легенько збоку,
Не викину десь у куток.
Бо вже навчилась цінувати
В житті буквально кожну мить.
Прожитий день – це справжнє свято,
Нестримно час кудись біжить.
Його я вперто зустрічаю
Без суєти і без розваг.
Що він готує – я не знаю,
Лиш втриматися б на ногах,
Лиш вистояти б в цьому смерчі,
Не впасти, не лежати ниць.
Душі своїй не дати вмерти,
Вона, нещасна, так болить.
Господь вмикає денне світло –
Благословить на день новий.
Йому всміхаюся привітно,
Благаю тихо: “Не покинь...”
Листок свій другий відкриває
Рік молодий, що лиш родивсь.
Яким він буде? А хто знає,
Та зноситься тривога ввись...
Нема ніяких феєрверків
І мало радісних розмов.
А ворог наш нахабний, впертий,
Між нами сіє морок знов.
Та вірю, Бог додасть нам сили
Здолати цю страшну чуму.
Розправимо свої вітрила
Та виграємо цю війну.
Прийде до нас найбільше свято,
Якого так чекають всі.
І будемо разом співати
На Новий рік гучні пісні.
#Інна_Крупяк (Кушнір), 02.01.2024 р.
