Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Деталі
Категорія: №28 від 13.07.2023 року
Перегляди: 254

Робити добро легко й, до того ж – приємно. А ще приємніше робити його на благо собі і своїм рідним. Вирішили зробити хорошу справу жителі села Вовківці. Протягом місяця вони спільними зусиллями впорядковували місцевий цвинтар.

Активно доєднувались до прибирання як і старші, так і молодші. І ось нарешті – усю заплановану роботу зроблено!

Зазвичай перед святами люди прибирають тільки біля могил своїх рідних. Але є й багато могил, до яких уже й ніхто не приїжджає. Цього року люди зібрались з метою не обминути жодну зарослу місцину кладовища. Роботи було багато, тож довелось докласти немалих сил. Обрубували і розчищали хащі, чистили усі зарості, які вже багато років тільки й розросталися. Загрібали й виносили сміття, яке теж роками назбирувалось. Із занедбаного стану Вовковецький цвинтар перетворився в стан доглянутого.

Деталі
Категорія: №28 від 13.07.2023 року
Перегляди: 293

Йде жахлива війна, треба вибороти Незалежність України, вигнати окупантів з української землі. Та у цій смертельній боротьбі гинуть наші Герої, справжні патріоти, які, не роздумуючи, стали на захист країни, рідної землі.

Днями Теофіпольщина попрощалася з ще двома бійцями, жителями нашого краю – Петром Вікторовичем Шкля­руком із Заруддя та Сергієм Володимировичем Кедруном з Теофіполя.

Петро Шклярук народився 1968 року. Проживав у Теофіполі, трудився механізатором. Переїхав жити у Заруддя, бо там одружився. У місцевому господарстві працював на тракторі, потім був сторожем на фермі. З дружиною Ні­ною народили та виростили сина Сергія. Односельці кажуть, що був доброзичливим, товариським, безвредним, нікому не зробив шкоди. Як почалася війна, не ховався, був мобілізований в перші дні, 28 лютого 2022 року. А через тиждень пішов до вій­сь­ка і син Сергій. Служили разом в одному підрозділі, в 63-ій окремій механізованій бригаді. У березні приїздили у відпустку на десять днів. Та зломив батько ногу, відправив його командир додому поправлятися 26 червня. А за два дні до того, як сталася біда, командир відправив сина Сергія, щоб за батьком доглядав. Виходив на милицях Петро Вікторович з хати до хвіртки, розмовляв з сусідами, перехожими, а 8 липня уві сні помер, обірвався тромб.