Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Деталі
Категорія: №18 від 4.05.2023 року
Перегляди: 249

3 травня виповнилося 40 років, як колектив Гальчинецької школи очолила Лідія Кузьмівна Бурлак. Завдяки лідерським якостям, наполегливості, мудрості очолюваний нею колектив закладу впевнено крокує по освітянському шляху. Позаду багато здобутків, досягнень і перемог. «Флагмани освіти України» – таке високе звання є визнанням наполегливоі добросовісної багаторічної праці закладу освіти. Попереду багато праці, нових випускників та нових досягнень!

Вітаємо вас, дорога Лідіє Кузьмівно, «Заслуженого вчителя України», бажаємо міцного здоров‘я на довгі роки життя, миру, благополуччя. Нехай плоди вашої праці та очолюваного вами колективу завжди будуть вагомими, плани успішними, удача незрадливою, а доля щедрою на надійних друзів, підтримку та допомогу керівників!

З повагою колектив відділу освіти, молоді та спорту Теофіпольської селищної ради, профспілковий комітет працівників освіти громади, працівники Центру професійного розвитку педагогічних працівників

* * *

3 травня виповнилося 40 років, як дорога нам людина Лідія Кузьмівна Бурлак була призначена на посаду директора Гальчинецької школи. Із успішної молодої вчительки історії виріс високопрофесійний керівник, якому притаманні дуже цінні якості, як почуття нового, принциповість, наполегливість у досягненні поставленої мети. Знаємо і цінуємо вас як сміливого керівника, прекрасного адміністратора, що пам’ятає про все, хоча це і завдає чимало клопоту, різносторонню особистість, яка вміє і керувати школою, і ремонтувати, і будувати, і співчувати, і допомагати, – одним словом, людиною, в чиєму серці знаходиться місце і для родини, і для роботи, і для друзів.

Деталі
Категорія: №18 від 4.05.2023 року
Перегляди: 621

З 2014 року, коли почалася російсько-українська війна, про родину Шевчуків з Малих Жеребок ми не раз писали. Бо ж це єдина родина на Теофіпольщині, де батько та двоє синів стали учасниками Антитеростичної операції та Операції Об’єднаних Сил. Батько, Олександр Іванович, був мобілізований у серпні 2014 року, було йому тоді 40 років.

Служив артилеристом у складі 93 окремої механізованої бригади, воював під Донецьким аеропортом, Пісками, Кураховим. Гордилися ним сини Володя та Андрій, старший вчився на штукатура-маляра у Теофіпольському аграрно-професійному ліцеї, менший – у Волочиському професійно-технічному ліцеї на зварювальника. Чекала, виглядала, молилася за чоловіка дружина Зоя Олександрівна, доглядала велике господарство, пасіку. В усьому допомагали хлопці, як були вдома.

Слава Богу, повернувся Шевчук-старший додому у вересні 2015 року. А 1 жовтня вісімнадцятирічний Володя підписав контракт на три роки на службу у Збройних Силах України. Мав дуже важку, небезпечну роботу. А як закінчився цей контракт, підписав ще на один рік, а тоді ще на один, прослужив п’ять років.

Деталі
Категорія: №18 від 4.05.2023 року
Перегляди: 228

В Україні з робочим візитом перебуває Торгова делегація штату Юта (США). Завітали члени американської делегації й на Хмельниччину. І це не випадково. Цей візит є результатом домовленостей, які було досягнуто головою Хмельницької обласної ради Віолетою Лабазюк під час її робочої поїздки до штату Юта у минулому році.

Хоча гуманітарна допомога від американських благодійників надходила з перших днів повномасштабного вторгнення, проте активна фаза міжнародної співпраці між нашими регіонами розпочалася у вересні 2022 року під час відвідин головою обласної ради цього американського штату. Метою тоді було напрацювати перспективи щодо спільної волонтерської діяльності та надання посильної допомоги українцям, які наразі цього вкрай потребують. Вже більше року на Хмельниччину з боку благодійників штату Юта систематично надходить гуманітарна допомога. Це і продукти харчування, і одяг та взуття, і засоби особистої гігієни, і медичне обладнання та ліки.

Деталі
Категорія: №18 від 4.05.2023 року
Перегляди: 250

Це про сім’ю Валентини Миколаївни та Миколи Вікторовича Тимощуків з Рідки. Бо виростили справжнього патріота, захисника Вітчизни, гідного сина України. Обрав Андрій мужню професію – боронити рідну країну, рідний край, і батьки підтримали його вибір.

 – Ніколи наш хлопчик нас не підводив, – розказує мама Валентина Миколаївна, вчителька початкових класів Поляхівського ліцею, – ріс відповідальним, серйозним, вдумливим, допомагав нам. Ми ж намагалися прищепити йому найкращі риси, почуття гідності, честі, справедливості, вчили завжди робити добро та відповідати за свої вчинки. Коли закінчив Поляхівський НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів-колегіум, сам обрав навчальний заклад для здобуття вищої освіти. Це був Бережанський аграрно-технічний інститут, інженерно-механічний факультет. Навчання подобалося, одночасно вчився на військовій кафедрі. По закінченні інституту, у 22 роки, уклав контракт на службу у Збройних Силах України. Ми не перечили, позитивно сприйняли , бо він вже був дорослий, сам приймав рішення. Вважав, що зі своєю освітою в армії може принести більше користі. Так воно і сталося, адже 12 років прослужив на Рівненському військовому полігоні. Знаємо, що це була надзвичайно відповідальна робота, був повністю завантажений, їздив у відрядження за зброєю, на схід, коли вже у 2014 році почалася війна. У січні 2022 року, коли стали створюватися підрозділи територіальної оборони, перевівся у Шепетівку, хотів бути ближче додому.