Наші земляки Леонід Поворозник та Олег Яцух
Одинадцятий місяць триває ця жахлива війна, якій немає аналогів у ХХІ столітті. Одинадцятий місяць кожний свідомий українець, який хоче жити в мирі, жити в країні, де є свобода, де є надія на краще майбутнє, підтверджує свій вибір, зроблений на світанку 24 лютого: боронити рідну Вітчизну, підтримувати Збройні Сили України.
Горджуся, що живу у Святецькій громаді, яка з першого дня війни згуртувалася, об'єдналася в єдиному пориві внести свою частку задля Перемоги. Як це було: Святецький старостат на чолі з старостою Яною Павлюк та діловодом Іриною Вишневською став волонтерським центром, з усіх кінців Святця, Лисогірки та Мар'янівки люди несли, привозили гроші, продукти харчування, засоби гігієни, медикаменти. Наш старостат став і центром місцевих патрульних загонів, які організував вчитель фізичного виховання та предмету «Захист Вітчизни» Святецького ліцею Анатолій Качан.
Активно долучилися до підтримки Збройних Сил України, формувань тероборони наше агропідприємство ТОВ «Святець» (директор Василь Мастій), підприємці Олексій Гварадзе, Юрій Муляр, депутат Теофіпольської селищної ради Віктор Блюсюк, працівник ТОВ «Святець» Василь Романюк. Надали крупи, муку, цукор, овочі, а для перевезення частини всього зібраного у Теофіполь в Агенцію місцевого розвитку – свій транспорт. А Василь Троян власноручно зварював буржуйки, такі необхідні для наших бійців цієї холодної весни 2022 року.
Наш земляк Андрій Кот(ліворуч)
Щирий українець з Німеччини Олександр Стародуб
Всіх вразив вчинок сім'ї Віктора та Богдани Біличів: закололи вдома порося, переробили на тушонку, напекли рулетів, закоптили сало і все це привезли в старостат.
Та спочатку потрібно було все це поскладати, посортувати, спакувати. Щодня, з ранку до вечора тут трудилося багато людей, особливо хочу відзначити завідуючу Святецькою сільською бібліотекою Віру Букевич, Іраїду Троян, Антона Трояна(невдовзі пішов на фронт).
За зібрані кошти святчан закупили арматуру для «їжаків», медикаменти на 14371 гривень, 30 розвантажувальних жилетів, 50 індивідуальних медичних аптечок. Нашому односельцю-бійцю на Схід перерахували 5 тисяч гривень. Бійцям роти охорони 8 відділу Хмельницького районного територіального центру комплектуваня та соціальної підтримки, які чергували на блок-посту у Лисогірці, надали продукти харчування, медикаменти, ватні штани, дощовики.
В приміщенні Святецького ліцею жителі села в’язали маскувальні сітки (20 штук), сушили хлібні сухарі, пекли печиво, лущили горіхи, із доставленої курятини по своїх господарствах робили тушонки. З принесеного людьми матеріалу наші Софія Коржан та Людмила П'єнта у Теофіполі пошили три мішки спідньої білизни для воїнів ЗСУ.
Оскільки в перші місяці війни надзвичайно складна ситуація склалася в столиці та на Київщині, з нашого старостату у Київ тричі були відправлені вантажі. Це крупи, мука, олія, жири, сало, тушонки, паштети, мед, печиво, сухофрукти, хлібні сухарі, лущені горіхи, консервація, фрукти та овочі, а також спідня білизна, маскувальні сітки, протитанкові їжаки. Перевізником став наш земляк Степан Кухарчук, який проживає в Києві. Також мікроавтобуси з продуктами та медикаментами, буржуйками для опалення та приготування їжі з нашого старостату були відправлені у військові частини в Ярмолинці, Староконстянтинів, Яворів.
Щиро переконана: в тому, що Збройним Силам України ворога вдалося зупинити та розпочати котрнаступальні дії з визволення тимчасово окупованих територій, є і наша вагома частка.
Не можу не розказати про акцію, яка була ініційована лідерами учнівського самоврядування та педагогом-організатором нашого Святецького ліцею Оксаною Лірук «Посилку на ЗСУ збираємо – перемогу наближаємо!» до Дня Збройних Сил України. Адже ми з'ясували, що з Святецького старостинського округу пішли на фронт боронити рідну Вітчизну біля сотні бійців. Почали перепитувати родичів, кому з тих, хто знаходиться на найбільш гарячих напрямках, потрібна допомога. Знайшли таких 23 бійців, які б'ють окупантів на передовій в Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській та Донецькій областях. До нашої акції долучився весь Святець, люди приносили продукти тривалого зберігання, закрутки, мед, печиво, чай, каву, шкарпетки, ліки, термобілизну, а наші школярі – зворушливі листівки з привітаннями бійцям та малюнками. І от ми все посортували та відправили 43 посилки Новою поштою, тобто, майже кожний боєць отримав по дві посилки. Найлегша була вагою 15,5 кілограмів, а найважча – 36 кілограмів. Всі ці бійці до нас телефонували, дуже дякували, надсилали фото, казали, що відчули таке тепло, таку турботу. Дуже дякували нам і їх батьки, дружини. Тож цю акцію будемо продовжувати, відшукаємо всіх наших земляків, які там, на сході та півдні потребують нашої допомоги.
Прекрасно, що і українці за кордоном також згуртувалися і всіляко, дуже відчутно, підтримують доблесні ЗСУ. Пишаюся, що серед них і мій рідний брат Олександр Стародуб, який вже 30 років живе у Німеччині, у містечку Раштатт біля Баден-Бадена. З початку війни збирав гроші та закупив, відправив на фронт кілька автомобілів, багато міні-генераторів, термобілизну, медикаменти та обладнання для парамедиків ( в тому числі і нашій землячці Аліні Мельник), лампочки LED та батарейки ААА. У співпраці з благодійним центром Ротарі з Києва вдалося відправити 70 автомобілів «швидкої допомоги». І продовжує це робити.
Отож, Святець захищає Батьківщину. Саме завдяки нашій єдності, силі, незламності духу ми прийдемо до Перемоги! Слава Збройним Силам України! Слава Героям!
Надія Сут, заступник директора з виховної роботи Святецького ліцею
