Вже майже дев'ять місяців триває повномасштабна агресія російської федерації проти нашої України. Героїчний спротив чинять загарбникам наші мужні Збройні Сили України, тримають оборону, проводять успішні контрнаступальні дії, щодня просуваються вглиб окупованих територій, визволяють від руського міра, від вбивць, грабіжників та катів українські міста та села. Ось і нарешті Херсон став вільним. Те, що росія отримала поразку у цій війні, очевидно, але, як страшна недобита потвора, б'є по цивільній інфраструктурі, знищує енергооб'єкти, вдається до ядерного шантажу.
Та з кожним днем війни підтримка ЗСУ, допомога жителям визволених населених пунктів набуває для нас ще більш важливого значення. Бо це взаємопідтримка у нашій боротьбі за Свободу та Незалежність, бо саме така спільна боротьба веде нас до Перемоги.
Свої надзвичайно важливі завдання на деокупованих територіях виконують зведені загони поліцейських обласних управлінь Національної поліції України. Перш за все, це «зачистка» населених пунктів від загарбників, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, документування та розслідування злочинів проти громадян, виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів, гуманітарна допомога мирним жителям, які пережили жахіття окупації. Тобто, вживають заходів щодо відновлення безпеки та правопорядку. І роблять це під постійними ворожими обстрілами.
Хочу розказати про синів нашого товариша, майора міліції у відставці Віктора Анатолійовича Павлюка. Адже нещодавно Віктор та Сергій Павлюки два місяці перебували у складі зведеного поліцейського загону Головного Управління Національної поліції України у Хмельницькій області на визволеній Харківщині. Віктор працює в Теофіпольському секторі поліцейської діяльності, Сергій, учасник бойових дій, – в Красилівському відділенні поліції.
Звісно, батьки Світлана Лук'янівна та Віктор Анатолійович переживали, хоч вже не вперше хлопці виконують такі відповідальні завдання. Молодший Сергій ще у серпні 2014 року, у 19 років, пішов виконувати свій військовий обов`язок. Перебуваючи на строковій службі, побував у пеклі війни ще на початку російського вторгнення, тоді це називалося зона АТО (антитерористична операція). Батькам повідомив, що їх усіх відправляють в Донецьку область. Це було 28 серпня 2014 року. А 1 вересня відбувся перший і найстрашніший бій, з якого не всі повернулися. Під тиском добре озброєних російських штурмових груп змушені були відступити зі своїх позицій. Більше двох діб перебували в оточенні, в лісосмузі. Але, видно, на вищому рівні була домовленість про вихід з оточення. Далі базувалися в Маріуполі. Пізніше, коли приїхав додому у відпустку, признався, що добровільно написав рапорт. Таке не забувається.
Старший син Віктор у складі зведеного загону поліцейських Хмельниччини перебував в зоні АТО у 2017 році в місті Авдіївка Донецької області. З моменту повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України Сергій Павлюк уже втретє виконує обов`язки поліцейського на звільнених від ворога територіях. У 2020 році це було місто Покровськ Донецької області, у квітні 2022 року це була Київщина.
Тобто, і завдяки і нашим правоохоронцям на звільнених територіях відновлюється українська влада, встановлюється безпека та правопорядок. Віримо, що всі тимчасово окуповані території будуть визволені, повернеться на нашу землю мир та спокій. Все буде Україна!
Анатолій Стучинський, голова ГО «Теофіпольська районна організація ветеранів та пенсіонерів органів внутрішніх справ»