Погода

21 квітня, 57 день російської агресії проти України. Підрозділи Збройних Сил України дають рішучу відсіч оскаженілому ворогу, відстоюють свої позиції, крок за кроком звільняють українську землю від окупантів. Але ворог на сході країни, де вирішується доля війни, вп'ятеро перевищує чисельність українських захисників. Тож ситуація залишається ще дуже складною – у всіх на устах Маріуполь, Харків, Ізюм, Попасна, Лисичанськ, Миколаїв, про визволення від «освободітєлєй» благають жителі Херсонської та Запорізької областей.

А в Теофіпольській громаді триває гуманітарний фронт на підтримку Збройних Сил України. Тисячі людей об'єдналися в єдиному пориві – надати українським військовим смачну, ситну їжу, продукти довготривалого зберігання, медикаменти, а кому і бронежилети та інше спорядження. Ми вже писали про те, як одним з центрів волонтерського руху стала Воронівецька ЗОШ І-ІІІ ступенів, де збирали продукти, готували тушонку, сухе печиво, снікерси та відправляли через інші волонтерські групи все нашим бійцям. Ця велика, кропітка робота продовжується, трудяться вчителі, працівники школи, дитячого садочка, сільські господині. Ось що нам розповіла координатор цього руху, заступник директора з навчально-виховної роботи Ніна Пилипчук:

  • До Великодня ми отримали замовлення від Володимира Мосейка, відомого волонтера з Тернополя, з яким ми співпрацюємо з початку березня, бо і в наших хлопців має бути паска, має бути свято. Тож і ми в школі, в садочку, і господині вдома спекли понад 350 пасок, напекли печиво, солодощі, м'ясо, наробили крашанок. Муку нам надали Віктор Лебединський (1 мішок), Володимир Мосейко (2 мішки), м'ясо – ТОВ «Україна-2001». Тож у вівторок відправили Володимиру Мосейку 300 пасок, печиво, крашанки, м'ясо, тобто великодній кошик. А ще волонтерській групі «Ватра» з Тернополя ми передали печиво та солодкі батончики, їх мають доставити до захисників Маріуполя – бійців полку «Азов», є у них випробуваний канал доставки у найгарячішу точку війни. Також понад 50 пасок, тушонку ми передали голові Гуманітарного штабу Теофіпольщини Анатолію Козаку, а нам він привіз мішок муки. Будемо працювати і далі – до нашої перемоги.

Активно почав діяти нещодавно створений Гуманітарний штаб Теофіпольщини.

  • Завершуємо формування штабу, - каже його голова Анатолій Козак, - визначаємося з нашими представниками у кожному селі. Ми вже долучилися до придбання автомобіля для військових, наших земляків з Базалії, до його ремонту, радіємо, що він вже доставлений до Кропивницького та потрапить туди, де на нього чекають. У четвер маємо завантажити автомобіль з пасками,крашанками, продуктами, тушонкою до Гуманітарного штабу Хмельниччини, далі цей вантаж буде доставлений до українських бійців. Паски пекли і в моєму Великому Лазучині, багато продукції, а це паски, 100 баночок тушонки, ми взяли в Гаврилівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, яка також стала центром волонтерського руху. У вівторок на запит представника нашого штабу у Шибені Зої Нікітчук ми відвезли по мішку муки та мішку цукру, там сформують продуктові набори для потребуючих переселенців. Маємо запити і на придбання бронежилетів, іншого спорядження для наших бійців-земляків, будемо це вирішувати. Відчуваємо, що вносимо свою частку у підтримку Збройних Сил України, що ми причетні до наближення перемоги.

А один із засновників Гуманітарного штабу Теофіпольщини комерційний директор ТОВ «Подільське» Андрій Петринюк посприяв доставці від Володимира Мосейка з Тернополя великого вантажу з гуманітарною допомогою. Є тут добротні речі – жіночий, чоловічий, дитячий одяг. Частину гуманітарки вже доставили у Шибену, Гаврилівку, речі будуть доставлені у кожне село – для багатодітних сімей, малозабезпечених людей, переселенців.

  • Ми хочемо, щоб нашу турботу відчули всі жителі громади, які цього потребують, - каже, - бо це наші люди. А в п'ятницю, напередодні Великодня знову маємо завантажити автомобіль на Хмельницький – пасками, крашанками, продуктами, має це все потрапити до наших бійців, на фронт. Я особисто вже замовив у ПП «Добрий хліб» 100 пасок. Будемо працювати і надалі.

Тож гуманітарний фронт на Теофіпольщині триває. Всі, хто до цього причетний, прагнуть одного – аби скоріш закінчилася ця війна, наступив мир, наступила перемога. І  так буде. Україна переможе.

Галина Тебенько