Будемо жити,
буде багато роботи
16 березня, 21 день повномасштабного вторгнення російських військ на територію суверенної України. Підрозділи Збройних Сил України на Сході, Півдні та Півночі ведуть важкі бої, захищають рубежі, на деяких позиціях переходять в контрнаступ. Ворог скаженіє, не отримуючи переваг на суші, завдає ракетно-бомбових ударів, нищить українські міста, руйнує цивільну інфраструктуру, вбиває мирних жителів, творить гуманітарну катастрофу. Величезну ціну платить Україна, та вона вистоїть, неодмінно переможе російську орду.
Теофіпольщина продовжує вносити свою частку у підтримку Збройних Сил України, у велику спільну перемогу над лютим ворогом. Це роблять жителі нашого краю різних поколінь – і молодь, і школярі, і працівники галузей народного господарства, і ветерани. Хто плете маскувальні сітки, хто збирає продукти, сортує їх до відправки, хто зайнятий у приготуванні готових страв, хто укріплює блокпости, будує оборонні споруди, а хто стає учасником добровольчих формувань з охорони важливих об’єктів місцевої інфраструктури.
Так, з ініціативи голови ветеранського осередку сіл Заруддя та Лідихівка Турівського старостату Володимира Яцюка тут сформований загін добровольчого формування. У його складі більше 40 чоловіків, і старших, і молодших, це місцеві мисливці.
- Ми сформували цей загін за сприяння голови відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади Володимира Кобери та начальника Теофіпольського сектору поліцейської діяльності № 2 Хмельницького районного управління Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області Олександра Паламарчука. Що ми робимо: з 1 березня ми вночі охороняємо наші населені пункти, господарські приміщення місцевого господарства, водонапірні башти, трансформатори, газорозподільчу станцію. Вдень ми ведемо відеоспостереження за пересуванням по території наших сіл невідомих осіб. Практично всі ми озброєні, у нас є вогнепальна зброя, якщо якийсь диверсант надумає зробити тут у нас якесь лихо, хай начувається. Тобто, ми, у себе вдома, у наших селах таким чином будемо наближати перемогу. Бо наш ворог дуже підступний, роками він готувався до цього нападу, до цієї страшної війни, тому хоче скрізь посіяти паніку, недовіру до нашої влади. Ми цього не допустимо, у своїй країні дамо собі раду, а ворог буде розбитий. Україна переможе. Всі наші хлопці міцні, сильні духом, нікому пощади не буде, - каже Володимир Яцюк.
Такі ж формування з охорони населених пунктів та об’єктів місцевої інфраструктури створені у Підлісках та Гаврилівці. Ось що розповів нам голова ветеранського осередку Гаврилівського старостату Віктор Семенюк:
- Ми так само з мисливців створили такі формування. У Підлісках цей загін очолив Ігор Гоцак, в Гаврилівці – Микола Гандовський. І в нас є що охороняти – перш за все це наші люди, їх безпека, їх помешкання, це трансформатори, газорозподільний пункт, це водонапірні башти, господарські будівлі ТОВ «Україна-2001» та місцевих фермерів. Бо у такий важкий час треба бути пильними, не допустити виходу з ладу життєво важливих об’єктів. Хочу також повідомити, що наші ветерани беруть активну участь у збору продуктів для бійців Збройних Сил України, у виробленні консервованої тушкованої свинини, готуванні вареників чи інших страв. Це робиться у приміщенні Гаврилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, організовує все наш староста Людмила Бишук. Щодня сюди приходять люди, ніхто нікого не примушує, це і молоді жіночки, і старші. Але всіх разом об’єднує одне – це біль за нашу Україну, за загиблих українських військових, за загиблих цивільних та дітей, це віра у нашу перемогу.
А в Кунчі родина голови сільського ветеранського осередку Олександра Стучинського сама вирішила готувати вареники та інші страви для українських бійців на фронті.
- Конкретно це робить сім’я мого сина Володимира, - каже, - його дружина Таня, син Рома, невістка Таня. Ще з Києва прибув мій старший син Михайло, його дружина Лариса та донечка Софійка. Всі разом з сусідами, а сусіди допомагають щодня, вони вже наліпили та зварили, посмачили 30(!) відер вареників. Мають свої канали доставки цієї продукції у бойові підрозділи. Я дуже пишаюся, що вони таке роблять, бо ж на це треба час, треба продукти. Але разом у них все виходить.
Також з ініціативи Володимира Кобери та активіста Анатолія Стучинського у Теофіполі був організований збір продуктів на підтримку українських бійців серед ветеранів селища, а також колишніх працівників «Сільгосптехніки». Майданчик для зберігання перед відправкою вантажу та послуги із перевезення запропонував комерційний директор ТОВ «Подільське» Андрій Петринюк.
Адже з ініціативи голови обласної ради Віолети Лабазюк, депутатів Сергія Іващука та Ігоря Гая зі станції Богданівка Хмельницького району вже відправлений вагон на Харків, у вівторок мав бути ще один вагон, але відбулася затримка. Тож як тільки буде наступний вагон, КАМАЗ з причепом продуктів, зібраний жителями села Молотків з Лановеччини та жителями Теофіполя та сіл громади буде відправлений на станцію Богданівка. Люди з сіл Теофіпольської громади продовжують привозити продукти, це овочі, крупи, мука, цукор.
- Ми,- наостанок каже Володимир Кобера, - згуртовані, як ніколи. Україна переможе. Ми будемо жити, і у нас ще буде багато роботи. Слава Україні!
Галина Тебенько
