Погода

Дякую своїм рятівникам
Наприкінці минулого року я раптово захворіла, не могла, як кажуть перейти хату. Отож, довелося викликати швидку допомогу. Поступила я в лікарню, де мені встановили діагноз і зразу ж почали лікувати.
Дякуючи медичних працівникам, насамперед, Оксані Янів та медсестрам Людмилі Грух, Валентині Федоришиній, Майї Терентьєвій, Жанні Довжук, Марії Гризі я за кілька днів позбулася своїх недуг. А ще хочу висловити щиру вдячність і санітаркам, завдяки яким у палатах завжди чисто і затишно. Вони також допомагають у лікуванні своїм щирим і добрим словом. Це Галина Кравчук, Тетяна Онофрійчук, Марія Процюк, Неля Риськова. Спасибі вам всі, люди добрі.
А ще я хочу звернутися до всіх, хто потребує медичної допомоги – вчасно звертайтеся у лікарню

Сто років. Хіба це багато?

Михнівка у той січневий день була не дуже людною. Можливо цьому завадили погодні умови. Їдучи вулицею села, вже подумки були у хаті ювілярки.
- Бабки Євгенки хата он, третя звідси, від будинку культури, справа, - показуючи рукою у бік осель, що притулилися одна до одної вздовж широкої вулиці, - пояснив зустрічний молодий чоловік, який назвався Григорієм.
- Старожителька, не дивлячись на поважні роки, ще досить енергійна бабуся, - продовжував свою розповідь Григорій. – Влітку раду давала господарці, хоча в родині є молодші члени сім’ї. Без роботи не може себе уявити.
Цієї суботи до села з’їхалися і зійшлися багато гостей. Винуватицею торжества тут стала Євгена Василюк. В її оселі було гамірно. Захоплював дух радості Нового 2022 року і, звичайно, подія – свято поважної літами сільчанки. Трудівниці. Мами. Бабусі і прабабусі.
Нашу увагу привернула невисока худорлява бабуся. Щось весело розмовляла з оточуючими її родичами та дітлахами. По вдяганці зрозуміли, що то і є наша іменинниця, знана на все село колишня ланкова-буряківниця нинішнього ФГ «Михнівське».


Приєднуємося до галасливого гурту, щоб віднайти хвилинку-другу для розмови. Кивнувши головою, що символізувало запрошенням, щоб присісти біля неї, зрозуміли, що господарка події може вділити нам увагу. Без прикрас сільська пенсіонерка про своє життя-буття, нинішнє її виживання в умовах пандемії, поволі повела щиру бесіду. Ми із задоволенням слухали її розповідь. Іменинниця, добра говірка бабуся-старожителька краю, по-своєму пройшла життєвими, умудреними роками, звивистими манівцями.