Припиніть знищувати нашу школу
Неможливо мовчати! Кричати хочеться від болю! Не від фізичного, а морального! Переповнюють почуття, почуття розпачу, зневіри і образи!
Ми про оптимізацію шкіл району (і слово таке підібрали, щоб ніхто нічого не запідозрив. Назвали б прямо – ЗНИЩЕННЯ!) Кажуть: «Хто стукає – тому відкривають».
Жителі нашого села Колісець ПРОТИ закриття школи. Тому що щкола в нас - єдиний вогник культури, душа нашого села. Якщо закриється школа, наші діти не будуть знати історії своєї малої батьківщини! Бо ні в Шибенській, ні Воронівецькій, ні в Теофіпольській школі, ні в будь-якій іншій на це уваги не звернуть. А ми гордимося, що ми з Колісця! В нас є чим гордитися! Дарма що наше село і людей, що в ньому живуть, весь час відсовували на другий план, адже всі керівні органи завжди були в Ільківцях, хоч Колісець за розміром більше село, та й «трудяг» тут більше. Так відбулось і при виборі старостату. Спочатку віднесли до Воронівецького старостату Воронівці, Немиринці, Ільківці і другу Мар’янівку, а потім «притулили» ще й Колісець, як нікому не потрібне.

На зустрічі з жителями нашого села Теофіпольський селищний голова Михайло Тененев, намагався запевнити, що оптимізація – це дуже хороші зміни. Але ніякі його аргументи нас не задовольнили, ми вважаємо таку практику ганебною, це суперечить інтересам громади, дітей - в першу чергу. Хочеться порівняти теперішніх прибічників такої реформи з Геростратом- греком, який у 356 році до н.е. спалив храм Артеміди в Ефесі, що вважався одним із семи чудес світу, лише для того, щоб увінчати своє ім’я. Слава Геростата – ганебна слава! Якщо ви знищите школу - вас теж чекає така слава!
Багато говорилося на цьому зібранні про матеріальну базу шкіл. Так! У нас немає інтерактивної дошки. Але хіба від неї залежать, якими виростуть наші діти!? Покликання вчителя навчити дітей думати, мислити, самостійно робити висновки. Наші вчителі виховують потрібних суспільству людей, а не стадо безмовних овець! Нам потрібні розумні члени нашого суспільства, а не раби. Чи є щось гірше за рабство, коли неможливо вільно розпоряджатися а ні власною долею, а ні власним життям? Але ж навіть рабові буває притаманна свобода внутрішня, на яку нездатна вплинути жодна зовнішня сила. Бо хіба можна в рабські кайдани закувати мрії і душу? А ви намагаєтеся це зробити! Для чого ви зустрічаєтеся з жителями сіл! Виникло таке враження, що для того, щоб налаштувати нас один на одного, щоб посіяти між нами ворожнечу, а тоді легше було б нас зламати.
Вже й видно результат – Колісецьку школу намагаються «розірвати», щоб зберегти Шибенську чи Воронівецьку. А нас хтось запитав, чи хочемо ми цього? В нашій школі сьогодні 42 учні, а фінансування загальноосвітніх навчальних закладів, кількість учнів яких становить більше 25 осіб, здійснюється за рахунок освітньої субвенції.
Ви обіцяєте закупити комфортабельні автобуси, де вартість одного складає 2 млн. грн. То хіба це є економія?!
А тому ми, батьки дітей, що навчаються в Колісецькій школі, проти, щоб наші діти йшли в будь-яку іншу школу до тих пір, поки ми, батьки, на власні очі не побачимо ваших обіцянок на ділі: обіцяні хороші дороги, і не тільки до села, комфортні автобуси ,в які помістяться всі учні нашої школи, сучасні класи з обіцяними мультимедійними дошками та розхваленими вами інтерактивними панелями.
Коли ми переконаємося, що рівні стіни, натяжні стелі, тепла підлога, якимось чином впливають на рівень знань наших дітей, тоді можна говорити про закриття нашої школи. Тому що нас життя уже навчило не вірити обіцянкам, які ми чули. То, щоб не було так зі школою: автобусів нема, доріг нема, сучасного обладнання нема, а школу закрили…
Батьки учнів Колісецької ЗОШ І-ІІ ступенів