Спасибі, рятівники
Хочемо розповісти про чудових людей – медиків нашої районної лікарні. Це люди дійсно вірні клятві Гіппократа. Не минула нас тяжка хвороба, яка лютує у всьому світі, а також у нас, в Теофіполі, і ми були госпіталізовані в інфекційне відділення Теофіпольської ЦРЛ. Опинившись тут, зразу ж побачили, що знаходимося у надійних руках професіоналів своєї справи.
Під керівництвом завідуючої відділення Ольги Поліщук, медичні сестрички Оксана Ліщук, Галина Грига, Ольга Фреюк, Тетяна Кравчук, Галина Яковчук почали надавати нам допомогу, робили все дуже добросовісно. Якщо в когось був підвищений тиск чи температура вони не відходили від хворого поки все у нього не нормалізувалося. Спасибі їм за таку людяність, за їх золоті руки, за їх увагу до хворих, за їх самопожертву, адже вони працюють у важких умовах. Їх «епікіровка» не дає змоги навіть добре бачити, робити уколи чи інші маніпуляції. Але вони все терплять і добре справляються із своїми обов’язками.
Добре слово хочеться сказати і про санітарочок. Хороші, добрі люди, які виконують всі прохання, допомагають в усьому – і ліки куплять, і передачу принесуть. Спасибі вам.
Пройдуть роки і такі медики стануть еталоном професіоналізму і гуманного ставлення до хворих. І яким же здивуванням для нас була публікація в «Подільських вістях» статті «Вердикт: лікарню закрити». Хмельницький окружний адміністративний суд 17 вересня 2020 року виніс рішення про закриття Теофіпольської центральної районної лікарні. Звісно, рішення суду небезпідставне. Не усунено низку порушень, на які вказала ДСНС. Але, на нашу думку, не лікарню треба судити, а судити тих людей , які керують нею, які довели лікарню до того стану.
Хочу кілька слів сказати про наших сусідів – Волочиську лікарню, куди нас направили. Біля інфекційного відділення до нас вибігли медсестри, санітарки. Хто не міг йти, а добиралися ми дуже важко, садили у спеціальне крісло і везли у відділення. Опинилися ми у великій світлій палаті, де чудові комфортні ліжка. Через кілька хвилин до нас зайшов лікар (виявляється, головний лікар, як він представився), чим ми були шоковані. Розпитав, як ми влаштувалися, чи комусь щось треба. Повідомив, що будемо лікуватися безплатно, лише можливо будемо купувати деякі дрібниці, яких в нас не буде. Такі було протягом усього лікування. А лікували нас дуже добре. Злагоджено працювали медсестри, лікарі. Обхід робила часто сама начмед, розпитувала як себе почуваємо. Не раз заходив у нашу палату і головний лікар Віталій Чубар, не боявся, що ми інфекційні хворі. Хочеться відмітити, що по всьому видно, що він гарний господар, бо скрізь все до ладу зроблено. Найперше, дуже гарне харчування, що для іногородніх хворих має велике значення.
Ще раз дякуємо своїм рятівникам, теофіпольським і волочиським медикам. Будьте всі здорові. Нехай обмине вас важка хвороба, яка не обминула нас (прізвищ хворих з відомих причин не називаю).
Петро Олійник,
смт. Теофіполь
