вологість:
тиск:
вітер:
Тепер знаю, де його могила
- Категорія: №42 від 17.10.2018р.
Тепер знаю, де його могила
Про свого загиблого від ран у перші дні Великої Вітчизняної війни 7 липня 1941 року дядька по батькові Федора Марковича Майдана з Борщівки я писала у «Житті Теофіпольщини» за 5 липня цього року. Про те, що залишилося від нього лише кілька фотографій, як служив у місті Луга тодішньої Ленінградської області, як був курсантом вищого політичного військового училища в Горькому. Підтвердження про те, що дійсно загинув на початку війни, знайшла на сайті Об’єднаного Банку Даних «Меморіал», таку ж відповідь пізніше отримала з Державного архіву Міністерства оборони Російської Федерації. Та ніде не було інформації, де захоронений, чи десь є його могила.
Ми – нащадки козаків
- Категорія: №42 від 17.10.2018р.
Напередодні Покрови Пресвятої Богородиці в нашій Базалійській ЗОШ І-ІІІ ступенів відзначили День захисника України та День українського козацтва. Надзвичайно цікаво та змістовно пройшов цей день у нашій школі: виховні бесіди, вікторини, виставка малюнків. А по закінченні уроків всі зібралися в актовій залі на виховний захід «Ми-нащадки козаків».
Ніхто не перекреслить наш народ
- Категорія: №42 від 17.10.2018р.
Ніхто не перекреслить наш народ
14 жовтня в Україні є великим державним святом. Ми відзначаємо День Покрови Пресвятої Богородиці, покровительки і заступниці Божої Матері, День українського козацтва, створення УПА та День Захисника України. Про це говорили ведучі шкільного свята «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!» Іванна Бугай та Божена Волинець. Для нас святою та рідною є Україна. Вона полита потом і кров’ю сотень поколінь наших працелюбних і героїчних предків, які зберегли для нас нашу солов’їну мову, а нас самих наділили веселою вдачею, співучістю, працьовитістю, щирістю… І саме зараз наша країна в небезпеці. ЇЇ потрібно захистити. І до нас на свято завітав захисник Вітчизни, капітан Збройних сил України, нагороджений орденом Богдана Хмельницького за участь в бойових діях , випускник нашої школи Михайло Новосад. Він розповів про свій шлях від курсанта до капітана, про те, як був поранений біля Савур-могили, про велику роль волонтерів в госпіталях та під час бойових дій. Розповів про своїх товаришів, адже їм доводилось і бути в гарячих точках не лише нашої країни. Сам Михайло недавно повернувся із Косово, де виконував миротворчу місію. Закликав школярів любити та шанувати свою країну та гарно вчитися.
Срібна «Іскра»
- Категорія: №42 від 17.10.2018р.
Саме так! Наша команда зуміла в останньому виїзному матчі проти ФК «Случ» в Старокостянтинові, де вирішувалась доля другого місця, зібратись, налаштуватись, дати справжній бій і здобути перемогу з рахунком 3:2! Наші хлопці закономірно і заслужено посіли почесне 2 місце Чемпіонату області з футболу у Прем”єр-лізі.
До перемоги!
- Категорія: №41 від 11.10.2018р.
На фінішній прямій
Відбувся перенесений матч Чемпіонату області з футболу у Прем’єр-лізі, де зустрічались ФК «Случ» (Старокостянтинів) та ФК «Случ» (Красилів). В запеклій боротьбі перемогу здобули з мінімальним рахунком красилівські футболісти 1:2, чим достроково оформили своє чемпіонство в цьому сезоні ще за два тури до закінчення Чемпіонату. Срібний призер визначиться в останньому турі, де в Старокостянтинові 13 жовтня зустрічатимуться місцевий «Случ» та ФК «Іскра». Нашим хлопцям для того, щоб стати другими необхідно лише перемагати, оскільки на даний час різниця очок складає 2 пункти на користь ФК «Случ».
Напередодні свята
- Категорія: №41 від 11.10.2018р.
Це його свято
Третій рік Денис Федоришин з Малого Лазучина працює у комунальному під-приємстві «Теофіпольлісвод». Спочатку був різноробочим, а вже більше двох років трудиться лісником. Довірив директор хлопцеві таку відповідальну роботу – доглядати Михнівський, Котюржинецький, Карабіївський та Кунчанський лісові масиви, проводити лісово-впорядкувальні роботи. Стоїть у лісі особлива тиша, пташки співають, та в його пам’ять назавжди врізалися звуки від вибухів бомб, пострілів «Градів» та «Смерчів», розривів мінних розтяжок.
- Як вернувся, - каже, - довго спати не міг, десь щось грюкне, зривався, падав. Хіба це можна забути? У моєму відділенні було 12 бійців, а вернулося додому нас лише троє. Ніколи не думав, що доведеться мені воювати, бути на справжній війні, вижити і жити з цим болем.
На часі
- Категорія: №41 від 11.10.2018р.
Днями до редакції нашої газети надійшов лист, який ми друкуємо нижче. Правда, нам не вдалось з’ясувати, чи насправді зазначений автор писав його, бо конверт чомусь не підписаний вручну, а віддрукований. Але, знаємо, що так міркують багато людей. Вносимо лише поправку, що пакет документів щодо створення Новоставецької ОТГ вже відправлений до ЦВК, то ж навряд чи можливо, щоб втрутилася влада та зірвала цей процес. І ще одне: користуючись правом редакції у частині редагування тексту, забираємо частину однієї фрази, бо не бачимо, хто за неї буде відповідати.
Доброго дня, «Життя Теофіпольщини»! Завжди уважно читаю в районці статті про події, які стосуються життя громади. А матеріали про страждання навколо створення ОТГ, мабуть, не залишили байдужим нікого в районі. Тож висловлю свою думку і я (хоча вона і нікого з попередніх спікерів не зацікавить - тому що їм всім не до людських думок).
І все ж таки хто зірвав створення Теофіпольської ОТГ? (або, як варіант, «Хто зірвав створення ОТГ на Теофіпольщині?»). Чому всі чиновники при владі (читай «біля корита») кажуть «а» (гарні слова - вигідну їм позицію) і не кажуть правди? Чому не хочуть визнати істинної причини і визнати свою вину в цьому всьому? При чому, всі, без винятку...
Невже вони думають що народ - це безмозгле бидло, яке нічого не розуміє?
Грані життя
- Категорія: №41 від 11.10.2018р.
Низький уклін вам, дорогі рятівники!
Сліз радості у нас зараз більше, ніж слів. І будь-які слова зараз меркнуть перед тією найбільшою вдячністю, яку наша сім’я, наша родина відчуває до кожного з вас, хто допоміг нам грішми, добрими думками, щирими молитвами. Внесок кожного у спасіння нашої дитини неоціненний! Найцінніший дар, яким наділяє Бог людину – це здоров’я. А коли його немає – це біда, особливо для батьків хворих діток.
У наш нелегкий час, коли ми потребували невідкладної допомоги для нашого Рінатика (Петрика), чимало людей сприйняли нашу біду, наші проблеми, як свої власні. Як добре, що такі люди є!
Нагадаю, що Рінатикові, після відповідного обстеження, було поставлено страшний діагноз: гостре порушення мозкового кровообігу по типу геморагії з формуванням гематоми в ділянці лівого зорового бугра в результаті розриву артеріально-венозної мольфермації.
Ми були в повному розпачі, оскільки не могли забезпечити своїй дитині проведення необхідної операції. Але ваші гарячі серця, великодушність, чуйність і доброта допомогли врятувати нашого синочка. (За статистикою з 100 тисяч пацієнтів з таким діагнозом виживає тільки двоє).
Сторінка 269 із 286