вологість:
тиск:
вітер:
Грані життя
- Категорія: №47 від 22.11.2018р.
Чи доб’ються люди справедливості?
До редакції звернулися жителі Базалії з проханням посприяти у вирішенні ось такої справи. Вони, рибалки, всього 19 чоловік, протягом чотирьох років – 2013, 2014, 2015, 2016 – платили керівнику Базалійського колективного сільськогосподарського підприємства по птахівництву Володимиру Тарасюку гроші, з яких він, як стверджував підприємець, нібито сплачував орендну плату за ставок, який ще за радянських часів був наданий підприємству в постійне користування. Всього заплатили йому 6 800 гривень. Та, як рибалкам вдалося з’ясувати, обласною державною адміністрацією договір оренди земельної ділянки загальною площею 9,300га, з них під водою 2,98 га з вказаним підприємством не укладався. Про це є відповідна довідка з департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА. Людей, звісно, це обурило, чого ж їх дурити? Пропонували панові Тарасюку по-доброму ці гроші віддати, пожертвують їх на церкву. Та по-доброму не вийшло. Тоді люди звернулися до місцевої прокуратури. За підписом заступника Старокостянтинівської місцевої прокуратури Ігоря Барахтенка отримали вони копію його рішення – колективне звернення жителів смт. Базалія відповідно до ст. 214 КПК України про вчинення шахрайських дій Тарасюком В.С. було спрямоване до Теофіпольського відділення поліції. Це було 28 серпня цього року.
Якби так скрізь
- Категорія: №47 від 22.11.2018р.
Об’єднувати людей для добрих справ
Такий напрямок у роботі сільського голови Микола Тимощук вважає чи не найголовнішим. Очолює Бережинецьку громаду вже три роки, трохи вже вдалося щось зробити. Та є ще чимало запланованого, аби покращити умови проживання людей в Бережинцях та в Рідці. Переконаний, що лише разом, спільними зусиллями, можна досягнути позитивних результатів. Бо ж один в полі не воїн.
- Треба, щоб кожна людина, кожна родина, - міркує, - долучалася до громадських справ, переймалася проблемами громади. То ж ще минулого року почали ми зі святих місць – сільських кладовищ, треба було їх порозчищати. Рідка, хоч менше село, виявилася дружнішою, тут люди прийшли з кожної хати. Перед Паскою знову ми збирали людей поприбирати на могилах, не лише на своїх. Навели порядок, бо ж люди таки відгукнулися. Ще ж якби в Бережинцях було так, як в Рідці, щоб всі люди брали участь в справах громади. Цього року з весни ми зібралися встановити загорожі на обох кладовищах, бо ж в Рідці воно взагалі не було обгороджене, а в Бережинцях загорожа вже була давня. Позрізали сухі пожовтілі ялини біля Бережинецького сільського будинку культури, порізали на пилорамі відділку ТОВ «Україна-2001», вийшли штахети. Знову скликали людей, і, як завжди, долучилося наше місцеве господарство, відділок № 1 ТОВ «Україна-2001» на чолі з великим патріотом громади Миколою Голубом. Дав техніку та своїх працівників, разом все і зробили.
Нам пишуть
- Категорія: №47 від 22.11.2018р.
Безпека – запорука збереження здоров’я
Правила безпеки життєдіяльності слід знати всім, а підростаючому поколінню особливо. Адже, як свідчить безжальна статистика, маленькі громадяни нашої держави, на жаль, дуже часто стають учасниками надзвичайних подій, оскІльки у сучасному світі кількість надзвичайних ситуацій постійно зростає, а екологічна ситуація з кожним роком погіршується.
Саме тому з метою надання дітям елементарних знань з питань особистої безпеки, вивчення правил поведінки під час надзвичайних ситуацій, особливо тих, віро-гідність виникнення яких достатньо висока на тій чи іншій території, та в які можуть потрапити саме діти, в усіх навчальних закладах області з 12 по 16 листопада був проведений «Тиждень знань з безпеки життєдіяльності».
Не стояла осторонь і наша Бережинецька школа. У рамках тижня пройшли найрізноманітніші заходи, основною метою яких було формування в учнів свідомого ставлення до свого життя та здоров’я, популяризація основних правил безпечної життєдіяльності серед молоді, розвиток в учнів життєвих навичок, що мають ключове значення для безпеки повсякденного життя, виховування гуманного ставлення до людини, що потрапила в біду, вироблення у школярів співчуття, бажання допомогти.
Свіча пам’яті
- Категорія: №47 від 22.11.2018р.
Рада ветеранів та пенсіонерів міліції, колектив Теофіпольського відділу поліції глибоко сумують з приводу трагічної смерті нашого колеги, товариша, надійного друга, доброго татуся, ввічливого, толерантного побратима, майора міліції у відставці Анатолія Івановича Гаврилюка.
Народився Анатолій Іванович у селі Михнів Ізяславського району Хмельницької області. Після закінчення середньої школи вступив до Кам’янець-Подільського сільгоспінституту за спеціальністю механізація сільського господарства. У 1988 році був призваний на службу в Армію, яку проходив у Німеччині. У зв’язку з цим, взяв академвідпустку. У 1993 році, закінчивши навчання, був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ УМВС України в Хмельницьку область на посаду дільничного інспектора Волочиського райвідділу внутрішніх справ.
У 1994 році прийшов працювати в Теофіпольський відділ дорожньої міліції на посаду старшого інспектора. Пізніше був переведений у Війтовецьку дорожню міліцію інженером по нагляду за станом доріг. З 2002 по 2003 рік працював у Теофіпольському райвідділі на посаді інспектора дозвільної системи, а в 2003 році переведений у відділення ДАІ на посаду старшого інспектора.
У 2005 році Анатолій Іванович був призначений начальником відділення ДАІ Теофіпольського РВ УМВС і пропрацював на цій посаді до виходу на пенсію у 2015 році. Найголовніше те, щоб де б він не працював, свої обов’язки виконував сумлінно і добросовісно.
Напередодні свята
- Категорія: №46 від 15.11.2018р.
Від батька до сина
Любить малий Андрійко, як приїде з татом до дідуся та бабусі в Михнівку, одразу податися на грядки, на полуницю. Скрізь йому треба подивитися.
- Андрійку, не мни грядок, - гукає дід Микола Степанович.
- Я не мну, - статечно відповідає хлоп’ятко.
А коли скаже, ще не вимовляючи букву «р», що буде агрономом, розсмішить та потішить і діда, і тата. Бо ж обидва Ковальчуки присвятили своє життя нелегкій, та дуже почесній праці - агрономії. Вкладати вагому частку у вирощування хліба, основу нашого життя, стало для них покликанням.
Міг би Микола Ковальчук-старший стати військовим, адже після закінчення Теофіполь-ської середньої школи вступив до Житомирського військового училища. Та доля розпорядилася по-інакшому. Тільки почалося навчання, помер батько, старший брат був в армії. Шкодував матір, повернувся додому, став працювати робітником в «Сільгосптехніці». Відслужив армію, нагородили там бравого старшого сержанта, механіка-інструктора з водіння танків медаллю «За військову доблесть». То ж в «Сільгосптехніці» робив вже слюсарем по ремонту двигунів. Далі взяли кмітливого хлопця інструктором райкому комсомолу, звідти направили на навчання у Рівненську радянсько-партійну школу.
Грані життя
- Категорія: №46 від 15.11.2018р.
Сталася трагедія
Страшним горем обернувся для родини Дробиків з Волиці празник Дмитра у сусідній Волиці-Польовій. Сталося це опівночі 8 листопада. Бо ж біля бару «Ангел» 45-річний Андрій Іванович Дробик помер від отриманих травм, несумісних з життям. Ця смерть сколихнула жителів і Волиці, і Волице-Польової, звідки він був родом. Знали його як дуже хорошу людину, надійного чоловіка та батька.
Що ж сталося насправді, з таким питанням звертаємося до начальника Теофіпольського відділення поліції Сергія Стучинського. Ось що він розказав:
- О пів на першу годину ночі, вже 9 листопада, до відділення поліції надійшов дзвінок з приймального відділення центральної районної лікарні, що приватний автомобіль привіз з Волице-Польової вже мертвого чоловіка, що нібито він сам впав на бруківку біля бару і помер від отриманих травм. Одразу до лікарні виїхала група реагування патрульної поліції, все зафіксувала, в протоколі було зазначено, що тіло було оглянуте черговим лікарем приймального відділення Володимиром Самойлюком, який констатував, що ознак життя не було.
Грані життя
- Категорія: №46 від 15.11.2018р.
Все починається у райвійськкоматі
Відповідно до спільної організаційної директиви Міністерства оборони та Генерального Штабу Збройних Сил України, з огляду на тривожну обстановку на сході країни, необхідністю оперативного керування процесами мобілізації, призовом громадян на строкову військову службу, залученням до військової служби за контрактом та виконанням інших оперативних завдань у жовтні 2015 року відновлено діяльність Теофіпольського районного військового комісаріату.
Для створення комфортних умов роботи військового комісаріату знадобилося три місяці. За цей час, завдяки всебічній підтримці та допомозі районної влади, керівників агропідприємств, приватних підприємців було визначено придатне приміщення та проведено його облаштування та технічне забезпечення.
Напередодні свята
- Категорія: №46 від 15.11.2018р.
Робимо велику справу
Традиційно в Україні 16 листопада відзначається День працівників радіо, телебачення та зв’язку. То ж це наше професійне свято. І зустрічаємо його, як і завжди, з надією на кращі здобутки нашого підприємства – Теофіпольської станційно-лінійної дільниці Волочиського центру телекомунікацій Хмельницької філії ПАТ «Укртелеком» - та, звісно, з оптимізмом. Бо саме ми, трудівники підприємства, скажу без перебільшення, робимо таку велику, важливу справу – забезпечуємо жителів району, підприємства, установи та організації безперебійним зв’язком, як традиційним, так і сучасним. То ж за рік, що минув, нам вдалося чимало зробити.
Наприкінці минулого року завершили будівництво оптоволоконної лінії від села Окіп Ізяславського району до Поляхової. Тут в приміщенні АТС встановили обладнання та вже підключили 65 абонементів, то ж вони вже користуються супершвидкісним інтернетом, робити підключення продовжуємо. Вирішується питання продовження оптоволоконної лінії до Романового. У наших планах – будівництво ліній до Волиці та Бережинець.
Ми завершили всі роботи по встановленню портів у Кунчі, тепер їх тут 80, по вулицях Береговій та Гагаріна в Теофіполі – 48. Також проклали оптоволоконну лінію з Кунчі до Святця довжиною 5,5 кілометрів.
Сторінка 245 із 267