вологість:
тиск:
вітер:
- Деталі
- Категорія: № 39 від 25.09.2025 року
- Перегляди: 64
Квіти в'януть, а добро живе. Цього року учні, батьки та вчителі Новоставецького ліцею вирішили, що найкращий подарунок – це підтримка тих, хто щодня береже наш спокій. Тому на свято Першого дзвоника ми провели акцію «Донат замість квітів» та зібрали кошти для важливої справи.
- Деталі
- Категорія: № 39 від 25.09.2025 року
- Перегляди: 73
Продовжує працювати Гуманітарний штаб Теофіпольщини. Волонтери виконують запити військових, роблять консервацію, квасину, надсилають посилки з продуктами довготривалого зберігання, засобами гігієни. Але це, так би мовити, остання ланка у цьому ланцюжку. Бо все відбувається завдяки жителям громади, і не тільки, які надають донати, овочі, закрутки, інші продукти. Звісно, все це треба зібрати, завантажити, привезти на склад штабу, розвантажити. Треба наробитися.
- Деталі
- Категорія: № 39 від 25.09.2025 року
- Перегляди: 76
Хай літають завжди журавлі,
Колоски видзвонюють налиті,
Ми за те, щоб мир був на землі
Для усіх людей на цілім світі.
Традиційно 21 вересня в Україні та усьому світі відзначають Міжнародний день миру. "Мир"- таке коротке, але надзвичайно змістовне слово, звучить по-різному на різних континентах, але скрізь несе прості одвічні цінності.
- Деталі
- Категорія: № 39 від 25.09.2025 року
- Перегляди: 80
Продовження. Початок у газеті № 38 від 18 вересня 2025
Отож, з початковою школою зрозуміло, тепер розкажіть про середню школу.
- Деталі
- Категорія: № 39 від 25.09.2025 року
- Перегляди: 78
Вже дев’ятий рік Оксана Бондар з Теофіполя служить в Збройних Силах України. Сьогодні вона, головний сержант, працює у другому відділі Кременецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у місті Ланівці. А майже сім років вона була санінструктором, далі бойовим медиком одного з бойових підрозділів 24-ої ОМБр. Те, що довелося її пережити, побачити, живе в її серці, не перестає боліти. Бо у війни не жіноче обличчя. Війна – це страхіття, це смерть, це те, до чого ніколи не можна звикнути, це те, чого ніколи не можна простити.