Погода

Не чекай від сліпого прозріння,

Щось глухому доводити зайве.

Десь розтратили люди сумління,

Всі гріхи покриває безкарність.

Тим, хто мріє про небо та волю,

Розкладає байдужість тенета.

Давно втрачено коди й паролі,

Механізм цей вже не зупинити.

Тільки десь пробивається світло

І зоріє маленька надія -

Шкірить зуби гнилі свої підлість,

Між людьми ненависництво сіє.

Хтось брехні і лукавства фортецю

Хоче голими взяти руками...

Не під силу, на жаль, доведеться

Поборотись зі злими божками.

А десь там пробивається світло

І зоріє маленька надія -

Все минеться, ми будемо жити,

Подолавши свавілля стихію.

Інна Крупяк