Так міркує ще одна учасниця волонтерської групи Галини Лепетун з Колок Лілія Хитрун. Переконана, що треба робити все можливе, аби підтримати бійців, наших мужніх захисників. Не чекати, що хтось це зробить, а просто брати і робити.
Тож з перших днів війни долучилася до варіння тушонки: разом з подругами їздили на цукровий завод, забирали сиру тушонку в банках, вдома її варили, тоді відвозили назад. Було таке, що вдень готували по 400 пів літрових баночок.

А як це припинилося, і в магазині «Колки-маркет» її чотириразова кума Галина Лепетун організувала небайдужих жінок і стали вони готувати домашні страви для відправлення на передову, звісно, вона була серед них. І пригодилися її вміння, набуті раніше за довгі роки.
Лілія Петрівна родом з сусідньої Корчівки. А вийшла заміж у Колки за Федора Хитруна, народилася дочка. І треба було якось виживати, збудувати хату, поставити на ноги дитину.
Вирішили ми з чоловіком зайнятися таким бізнесом, - розказує, - скуповлювали свиней, продавали на базарі м’ясо та сало. Тож 24 роки я в Теофіполі на базарі, в м’ясному павільойоні, продавала. Якщо хтось думає, що це дуже легко, хай спробує. Треба було дуже наробитися. Сама можу порося заколоти, обсмалити та розібрати. І на базарі так те сало та м’ясо розкласти, що покупці одразу захочуть його купити. Вмію все готувати, попросять мене напекти нарізку на весілля – напечу. І коровай спечу. Тож якщо щось робити, то можна чогось досягти, а як нічого не робити, то на тарілочці ніхто не піднесе.
Не раз вже Лілія Петрівна розбирала заколоті поросята, для колковецьких волонтерок, як кажуть, від а до я. А це, вважай, вже пів справи. Далі разом пекли ковбаси, запікали черевину, робили тушонку, готували ситні м’ясні страви. Бо треба, щоб бійці-земляки, і не тільки, посмакували домашнім, відчули домашній затишок, тепло та турботу. Бо вони там, на нулю, мають вистояти, перемогти ворога лютого. І життя  своє зберегти.
За кожним загиблим нашим Героєм, - продовжує, - маю відплакати, серце кров’ю обливається. Яке горе страшне, яка біда, який біль невимовний! Тож маємо знову і знову це робити, вносити свій внесок у перемогу. Бо хто, як не ми, підтримаємо наших бійців-земляків, їхніх побратимів! Бо завдяки їм ми тут спокійно живемо, спокійно спимо, нам тепло і затишно.
Тож знову і знову йде до «Колки-маркет» і трудиться. Завжди налаштована на позитив, завжди хоче залагодити якесь непорозуміння, пожартувати. А ще вона має талант продавчині, тож на благодійних ярмарках на підтримку ЗСУ все приготоване, продається. Є в цьому її вагома частка.

Галина Тебенько