Деталі

Категорія: №30 від 26.07.2018р.

Перегляди: 785

Допоможіть врятувати сина

Нашому синочку Ринатику (в хрещенні Петрик) 12 липня виповнилось 6 рочків. Незадовго до свого дня народження, 6 липня несподівано сталося велике горе: у нього раптово заболіла голівка і дитина втратила свідомість (впала в кому). Не гаючи часу, не чекаючи «швидкої», ми доставили синочка в районну лікарню. Стан був надзвичайно важкий. На виклик лікарів виїхали «швидка» із Хмельницького і з великим ризиком Ринатика доставили в обласну дитячу лікарню. Зробивши необхідне обстеження,виявили в мозку дитини крововилив чималих розмірів. Стан хлопчика ставав критичним: дитина горіла (температура 40), гемоглобін різко падав, ацетон зростав. Виходу не було. За нашою згодою (ми написали розписку), ризикуючи життям дитини, (лікарі давали лише 15 процентів того, що ми довеземо його до Києва), ми використали цей єдиний шанс і з Божою допомогою довезли нашого синочка в Інститут нейрохірургії імені академіка Рамаданова. Вже пішла третя неділя, як дитина в реанімації. На щастя, на свій день народження, 12 липня синочок вийшов з коми, повернувся до життя, але стан залишається важким. На щастя, стабілізувався тиск, температура. Але він не говорить, не бачить, не чує. Годуємо через зонд, права сторона у нього нерухома. Через кожні 3-4 дні йому роблять КТ. Зробили і ангіографію і до цієї біди добавилась ще одна – виявили вроджену патологію судин.

Детальніше: Милосердя

Деталі

Категорія: №30 від 26.07.2018р.

Перегляди: 733

Благоустрій залежить від кожного з нас

Переконані, що питання дотримання «Правил благоустрою на території смт. Теофіполь», про що ми писали у минулому номері «Життя Теофіпольщини», схвилювало більшість жителів нашого селища. Бо, вважаємо, саме більшість є добропорядними громадянами, утримують у чистоті та порядку як свої помешкання у багатоквартирних будинках та в приватному секторі, так і прибирають місця загального користування. Але, на жаль, хтось таки у селищі смітить, бо ж всюди можна помітити багато сміття, в тому числі фекалії після худоби та птиці на дорогах. То ж за роз’ясненнями про подальші наміри селищної влади боротися за чистоту та порядок на підлеглій території, ми звернулися до Теофіпольського селищного голови Валентини Губіної. Ось що вона повідомила:
- Те, кожний житель селища зобов’язаний виконувати Правила, не може підлягати ніякому сумніву. Але, мусимо констатувати, що, перш за все, є проблема у свідомості людей. Треба, щоб було внутрішнє переконання – не смітити, прибирати за собою, спонукати до цього інших. На жаль, до такого європейського стандарту ми ще не доросли, це питання не одного дня. Треба, щоб у нашій громаді утворилося таке середовище, де до порушників Правил застосовувався, найперше, моральний осуд. Далі про вивезення сміття. Ці обов’язки покладені на комунальне підприємство селищної ради ВУЖКГ. Тричі на тиждень сміттєвоз та трактор з причіпом збирають сміття з багатоквартирних будинків та приватного сектору.

Детальніше: На часі

Деталі

Категорія: №30 від 26.07.2018р.

Перегляди: 824

До нових перемог

Теофіпольська дитячо-юнацька спортивна школа відділу освіти – єдиний спеціалізований навчально-виховний заклад у районі, де школярі займаються поглибленою фізичною підготовкою та спортом. То ж розмовляємо з директором школи Дмитром Ништом про здобутки у минулому навчальному році, проблеми, перспективи та плани на наступний навчальний рік.
Які здобутки вихованців примножили спортивну славу школи?
- У минулому навчальному році наші волейболісти непогано виступили на обласній спартакіаді, команда юнаків посіла четверте місце, а команда дівчат - п’яте. Футбольна команда школи на Всеукраїнських змагань на призи клубу “Шкіряний м’яч ” зайняла друге місце, а по області в ДЮФЛ - третє місце. В Чемпіонаті України з плавання, який відбувався з 26 – 29 березня в місті Бровари, команда школи здобула четверте місце, а наш плавець Юрій Тимощук зумів виконати нормативи кандидата в майстри спорту. У Всеукраїнському турнірі з боксу серед юнаків в Кам’янець-Подільському наші боксери посіли командне друге місце, в обласній спартакіаді з боксу - перше місце. Протягом 2017 року важкоатлети спортивної школи принесли 16 призових місць на обласних та Всеукраїнських змаганнях. Загалом, за 2017-2018 навчальний рік ДЮСШ посіла в області четверте загальнокомандне місце з усіх видів спорту. Нормативи кандидата в майстри спорту з боксу виконала Настя Сусь, яка в Рівному на Всеукраїнській Гімназіаді виборола перше місце. Наші важкоатлетки Катерина Мусіюк та Марія Митчук Марія виконали перший розряд. Крім того, Марія Латчук на чемпіонаті України серед юнаків та дівчат до 13 років встановила рекорд України в ривку.

Детальніше: Нам пишуть

Деталі

Категорія: №30 від 26.07.2018р.

Перегляди: 814

Доїхати до обійстя Олійників на третій Мар’янівці цієї післядощової днини мені не вдалося: редакційна «ластівка» не ризикнула з’їхати по глиняній кваші у долинку. Може, і з’їхала б, але точно б не виїхала. А ще ж свіжий дощик накрапав. Недаремне ж тутешні жителі нарікають на сільські дороги, лише ж кілька тих вулиць, а невисипані, то ж в негоду – болото за ногами та колесами рветься. А живе тут в 14 хатах 36 людей, є чимало зарослих пусток. Хоч місцина тут мальовнича, тиша, спокій, пташки співають. Справжній тобі рай. Якби ж ото ще з водою вирішилося.

За сина вдячна долі

Пасла Фросина Семенівна гусят, сиділа на колоді, споглядала добротний паркан, ворота, із-за яких виглядала її нова хата. От так воно обернулося, її життя. Не сама вже собі раду дає, має ж за плечима 87 літ. Таки віддячив Господь за всі її страждання, скільки ж то довелося на віку їх пережити. Вже десять років, як коло неї її Толя, кровинка найрідніша, найдорожча, син її єдиний. Вже спокійна її душа. Бо для кого жила? Для кого старалася, жили надривала?
- Сама я з Ільковець, - неквапом точилася наша розмова, - було нас п’ятеро, тата свого не пам’ятаю, помер у тридцять третьому. Дуже ми бідували. Вийшла моя старша сестра заміж в Лисогірку, мала діти, та не було там її добра. То я зразу дітей бавила, і за неї на роботу в колгосп ходила. І додому верталася, і знову в Лисогірці була. Після війни хлопів було на пальцях полічити, одні жінки та дівчата. То я з ще з кількома дівчатами в Ляхівці поставку возили. Треба було мішки із зерном по трапу нести. Несеш, ноги самі в той трап вгрузають, а тобі кричать – вище неси! А ще було мені, як я снопи жита в молотарку подавала. Як згадаю, Боже мій милий! Стояла я на столі, подавала в барабан снопи, які другі дівчата розв’язували і мені подавали. Я не побачила, як в одному снопові подали мені суховила, ненароком, звісно. Як стала та машина ті суховила молотити… Поломила я ту молотарку. Гвалт, біда! Ну, будуть мене судити, викликають в контору. Стою я в коридорі, трясуся, чекаю. А зійшлося все правління, чую, як на мене різньо кажуть. Правда, знайшовся один толковий чоловік, розсудив, що я не винна, ненавмисне так зробилося.

Детальніше: Посіяла мати любов...