Погода

Є такі хлопці


Живу я у Підлісках (колишній Ленінці), село маленьке, всього 42 жилих дворів, 99 людей, більшість - пенсіонери. І от минулого літа пропала у водопроводі вода, а без неї ж – біда. Не могли знайти, в чому причина, де прорив. Брали воду з криниців, хоч її вже там дуже мало, якось обходилися і восени, і півзими. Та нещодавно, коли була відлига, знашли прорив, відкопали пошкоджену трубу. Зробили це наші сільські хлопці, дай, Боже, їм здоров’я, бо ж треба було поколупатися в болоті, в калюжі, а воно, хоч і відлига, а все ж таки зима. Це Олександр Панчук(працює водієм «швидкої допомоги»), Олександр Яцюк (працює в РЕМ), Олександр Деркач (працює на цукровому заводі), Ігор Гоцак (працює в приватного підприємця Патрики) та Юрій Семенюк з газконтори. Як бачите, всі вони роблять у Теофіполі, то ж зробили таку добру справу для громади у неробочий час.


Відповідальна за подачу води Оксана Тарновецька організувала збір грошей, бо ж треба було закупити матеріали для ремонту. То ж ці хлопці виконали роботи, все залагодили, і тепер у нас знову є вода. Всі жителі наших Підлісок дуже їм вдячні, бо ж без води немає життя.
Ще хочу на сторінках газети сказати про таке. Давно вже у нашому селі немає фельдшерського пункту. Бо мало в нас живе людей. Донедавно ще навідувався до нас фельдшер з Караїни, але тепер і там його нема. То тепер вже нема кому ні укола зробити, ні тиск поміряти, ні крапельницю поставити, а «швидку» щодня не викличеш. Нікому ми вже не потрібні. Чи треба, щоб всі скоріше вимерли? То ото така медична реформа, то таке, як писалося у газеті, наближення якісних медичних послуг до людей? Хотілося, щоб головний лікар Теофіпольського Центру первинної медико-санітарної допомоги Олена Кравчук роз’яснила, як нам далі бути. Бо ж і ми були молодими та здоровими, всі трудилися. Та чомусь заробили мізерну пенсію, як захворієш, поставлять тобі одну-дві крапельниці – і нема пенсії. Чого ж ліки такі дорогі? Як же нам вижити?
Степан Панчук, ветеран праці, село Підліски