Її душа любила квіти...
Вона була одна із них -
Прекрасна, витончена, світла,
Володарка всіх чар земних.
У неї посмішка богині,
А погляд зваблює, манить.
Сягає мудрості вершини,
Бо сам Господь їй так велить.

Вона - це втілення любові,
Це символ ніжності й краси.
Вона здійснить завжди готова
Найкращі еротичні сни.
Вона не йде, пливе над світом,
Подібних їй творінь нема.
Буває теплою, як літо,
Лютує часом, як зима.
Вона закохує у себе,
Продовжує, плекає рід.
Вона дочка Землі і Неба,
Це - Жінка, Мати, Сонце, Світ!

Інна_Крупяк, 23.02.2025 р.

==================

Неначе журавлиний клин,
Літа кудись у вирій линуть.
Світанки маками цвіли,
А вже жевріють горобинно.
Сумна над річкою верба
Зітхнула тихо в передзим'ї,
Печаль у душу загляда.
Життя, яке ж ти швидкоплинне...
Минають молоді роки,
Тепло їх бережи у серці.
Якби ж вдалося обійти
Складні життєві перехрестя...
Не стримуй колесо життя,
Не треба долю спокушати.
На все свій час, запам'ятай,
І душу бережи крилату.

Інна_Крупяк, 12.01.2025 р.