вологість:
тиск:
вітер:
Україна - понад усе
- Категорія: №29 від 19.07.2018р.
Якби ми вчились так, як треба
Залишилися позаду мої 81 і мій, заведений долею годинник життя, цокає далі, дякуючи Господу і слава Йому. Я не знаю і досі, якого розміру моя душа, але вмістилось в неї дуже багато: в ній щось постійно сіється і проростає, цвіте, рясно плодоносить, дозріває і я вже за своє життя накосив чимало і продовжую косити далі. У ній окремо, у найсвітлішому куточку, квітне моя любов до рідного краю, дорогого мого села, до моєї найкращої в світі Батьківщини – України.
Ще із студентських років мене цікавила її історія – коріння нашої нації, нашого народу, наша заборонена тоді, закрита за всіма замками, українська історична правда.
У тому (!) Львові я вже добре розумів, що в російській радянській імперії – СРСР «Кобзар» Шевченка, «Історія України – Русі» Миколи Аркаса, праці Михайла Грушевського становили потенційну загрозу для Москви, адже в них – свята наша українська правда, наш біль, наша печаль і правда про міфи, брехню кремлівських придворних істориків, ще царських, і ще кращих – радянських. Тому читачі цих книг, свідомі (!) українці, в очах окупанта ставали «бандитами», мазепівцями, петлюрівцями, українськими «буржуазними» націоналістами, бандерівцями.
Ох ці останні(!), які перейняли естафету за волю України з гаслом «Воля або смерть» від петлюрівців – повстанців Холодного Яру на Черкащині, повстанців
Поділля, в тому числі хлопців - патріотів нашої Теофіпольщини на чолі з нашим земляком Калеником Ковалем, родом із Святця – ох ці останні відчайдушні хлопці допекли Москві! Як довго, вже мертві «… стріляють нам і в спину». Й досі! Буваючи в творчих відрядженнях в багатьох куточках України, кожного року від-відуючи свій рідний край, своє село, я і далі чую те саме, сліпо завчене з уже давно поржавілих, протертих московських платівок : «Вони ж стріляли нам в спину, а ви там, у Львові, захищаєте їх, бо живете серед них».
Ювілей
- Категорія: №28 від 12.07.2018р.
Виросли крила
Поралася цього дня Євгена Адамівна на городі, помідори сапала. З паличкою, вдвоє зігнута, та не сидить без діла. Хоч і син Віктор приїжджає з Хмельницького, соціальний працівник Оксана Шевчук про неї піклується, помаленьку ще собі дає раду.
- Хто там до мене прийде, - думала, - хто мене пам’ятає?
Народилася вона 26 червня 1928 року в Гаврилівці, вийшла заміж в Базалію за Данила Гаврищука. Наробилася в колгоспі, літом на буряках в рільничій бригаді, зимою – на фермі. Такі тоді були часи. А як вийшла на пенсію, то ще довго в колгоспній городній бригаді робила. І коли ті літа збігли? Вже й Данило давно помер, а її тримає Бог на світі.
Оскільки ж Євгена Адамівна пайовик ТОВ «Волочиськ-Агро» агрохолдингу «Астарта-Київ», вирішили ми привітати її з 90-річним ювілеєм. Бо таких людей не так вже й багато. То ж прийшли разом із головою селищної ветеранської організації Катериною Чичевич, колишньою завідуючою городньою бригадою, а нині завтоком ВП АФ «Вікторія» ТОВ «Волочиськ-агро» агрохолдингу «Астарта-Київ» Людмилою Ходзінською, учасниками народного аматорського вокального ансамблю «Джерело» міського будинку культури Оленою Марчук, Ганною Кравчук та Ганною Любчик. Привітали, подарували теплу ковдру, заспівали пісень, і українських народних, і сучасних. Особливо ж припала до душі бабі Женьці Даниловій, як кажуть на неї в Базалії, пісня “Цвіте терен”.
Була наша ювілярка вражена, не сподівалася, що ми влаштуємо їй справжнє свято. Сприймала все зі сльозами на очах, казала, що виросли у неї крила. І ми почували себе причетними до прекрасних миттєвостей, які принесли Євгені Адамівні відчуття щастя. Вважаємо, що зробили добру справу, не забули, вшанували цю велику трудівницю. Бо вона ж цього варта.
Ірина Герамісюк, адміністратор ВП АФ «Вікторія» ТОВ «Волочиськ-агро» агрохолдингу «Астарта-Київ», смт. Базалія
Пам"ятаємо
- Категорія: №28 від 12.07.2018р.
Не забуваємо тебе, друже!
5 липня міг би відсвяткувати свій черговий 29-й день народження наш товариш, колега та справжній друг Дмитро Валерійович Загородній, колишній дільничний інспектор Теофіпольського районного відділу УМВС України в Хмельницькій області, військовослужбовець, командир відділення 14-ої окремої механізованої бригади. 29 липня 2015 року під Маріуполем, поблизу смт.Талаківка (Донецька область) під час розмінування підірвався на встановленій російськими бойовиками міні та помер 30 липня 2015 у лікарні міста Маріуполь.
На часі
- Категорія: №28 від 12.07.2018р.
А тепер – нема болота
У Теофіполі, по вулиці Заводській, за управлінням соціального захисту населення розташований масив сарайчиків. Користуються ними жителі багатоповерхівок, бо як прожити тепер без хліва,без підсобного господарства. Тримають люди свиней, курей, качок, гусей, кролів, дехто й кіз. Ясно, що треба трудитися, два-три рази на день ходити туди порати. От тільки в негоду, навесні чи восени, та й навіть влітку після дощу дійти до сарайчиків складно – болото, слизота, калюжі. Дорога ж грунтова.
На часі
- Категорія: №28 від 12.07.2018р.
На вулиці Береговій без перемін
Погані дороги - болюче місце нашого району. Бо ж скрізь вони бажають кращого, і державні, і місцеві. Є проблемні дороги і в самому Теофіполі. От нещодавно до редакції звернулися жителі вулиці Берегової. Казали, виїдьте, подивіться, напишіть, коли її поремонтують.
То ж з секретерем селищної ради Вадимом Казмірчуком ми оглянули цю вулицю, поспілкувалися з її жителями. Дійсно, перебуває вона у жахливому стані - вибоїни, горбки, ями, калюжі (на фото). Казали люди, що не пам’ятають, коли її ремонтували. Час від часу ями засипали, але ж вони знову вибивалися, адже довжина дороги більше 1 кілометра, тут 79 будинків, їздить автотранспорт. А от на сусідній вулиці імені Гагаріна розпочали робити поточний ремонт, якраз її грейдерували. То ж за роз’ясненням ми звернулися до Теофіпольського селищного голови Валентини Губіної.
- Почну з того, - повідомила, - що дорога на вулиці Береговій зруйнувалася не сьогодні, і не вчора, що у нашому селищі потрібно ремонтувати, крім вулиці Берегової, і Набережну, і провулки Український, Тихий та Шкільний. Та одночасно це зробити неможливо, бюджет не витримає. От у цьому році на поточний ремонт вулиці імені Гагаріна виділили 190 тисяч гривень, там роботи якраз тривають, а вже завершили робити капітальний ремонт вулиці імені Франка.
Грані буття
- Категорія: №28 від 12.07.2018р.
Традиції не переривають
Напередодні Міжнародного дня кооперації, яке відзначається 7 липня, Теофіпольська районна спілка споживчих товариств вшанувала своїх пайовиків, теперішніх працівників та ветеранів кооперації. Запросили їх до ресторану, влаштували урочистості. Бо ж керівництво спілки знає – люди, особливо ветерани, чекають на свято. Адже все життя працювали в закладах кооперації, віддавалися роботі, хоч заробили мізерну пенсію, дуже хочуть зібратися, пригадати часи, коли були молодими.
Голова правління спілки Анатолій Літвінов прозвітував перед присутніми про результати діяльності. В системі Теофіпольської районної спілки споживчих товариств діє 4 споживчих товариства: Базалійське, Гаврилівське – голова Лілія Літвінова, Святецьке, Поляхівське – голова Марія Муляр, а також споживче товариство «Маркет-центральний».
Вічне джерело
- Категорія: №28 від 12.07.2018р.
Щороку 7 липня кожна українська родина чекає надзвичайного свята, свята Івана Купала. Саме цей день вважається святом тепла, молодості і кохання. За народним повір’ям в цей день відбуваються різні дива: трави і квіти набувають магічної сили, земля відкриває свої скарби, сонечко опускається з неба, щоб викупатись у річці, опівночі вогнястим цвітом розквітає папороть – хто знайде той цвіт, той здобуде багатство і здоров’я.
Вже вкотре це свято проводиться і у Теофіполі і його основою є театралізоване дійство «Ой на Івана, ой на Купала», а також святковий концерт за участю самодіяльних аматорських колективів району, молодих виконавців. Ось і цей рік не став винятком.
І знов нас Купало на свято зібрало
Районне свято проходило у парку культури та відпочинку та на Співочому полі. Гості свята вже по обіді мали можливість спостерігати різноманітні майстер – класи: в’язання крючком, лялька-мотанка, українська вишивка, орігамі, вишивка шовковою стрічкою. Для дітей працювали різноманітні атракціони, їм пропонували різні ласощі, дорослі теж мали змогу пригоститися різними наїдками. Ту добре постаралися, як наші, так і заїжджі під-приємці. Одне слово, навіть найтугіші гаманці швидко почали порожніти.
Усіх гостей із святом в цей день привітав перший заступник голови райдержадміністрації Петро Вільшинський.
Спортарена
- Категорія: №28 від 12.07.2018р.
ФК «Іскра» в чвертьфіналі
7-8 липня відбулися матчі-відповіді 1/8 фіналу на Кубок області з футболу. Наша команда, маючи в запасі виграш в першому матчі з рахунком 3:0, на виїзді в Антонінах розписала мирову з місцевою командою 1:1. Її суперником в 1/4 фіналу буде ФК «Случ» із Старокостянтинова, який в дербі із ФК «Цукровик» здобув впевнену перемогу з рахунком 5:0. Результати інших матчів:
«Крила Рад-Студениця» (ст..Дунаївці) – «Фортеця» (Кам-Подільський) 1:2
«Случ» (Красилів) – «Нива» (Летичів) 4:2
«Перлина Поділля» (Білогір”я) – МФК «Славута» 1:1
Сторінка 299 із 308