вологість:
тиск:
вітер:
Хай вертається сторицею
- Категорія: № 1 від 6.01.2022 року
Світ не без добрих людей
Гарний, добрий новий рік
Вже ступив на ваш поріг,
Хай до вас він завітає
З тим, що серце забажає.
Хай рікою щастя ллється,
Хай добро в сім’ї ведеться,
Хай між вами згода буде,
Нехай Бог вас не забуде!
В наш нелегкий час, коли все більше людей потребують турботи та матеріальної допомоги, стає важко знайти тих, хто здатний сприймати чужі проблеми як свої. Навчальні заклади, які залишились в нашому районі, також перебувають в таких умовах, що без допомоги розуміючих людей не уявляють свого існування.
Адміністрація, учні, педагогічний колектив та батьки Волиця-Полівської загальноосвітньої школи висловлюють щиру подяку благодійникам за надану матеріальну допомогу президенту ТОВ «Україна-2001» Вадиму Лейві та керуючому місцевим відділком Миколі Гуменюку. Адже виділили крупи для здешевлення шкільних обідів для наших діток та постійно підтримують школу у вирішенні нагальних проблем.
Щира вдячність
- Категорія: № 1 від 6.01.2022 року
Дякую своїм рятівникам
Наприкінці минулого року я раптово захворіла, не могла, як кажуть перейти хату. Отож, довелося викликати швидку допомогу. Поступила я в лікарню, де мені встановили діагноз і зразу ж почали лікувати.
Дякуючи медичних працівникам, насамперед, Оксані Янів та медсестрам Людмилі Грух, Валентині Федоришиній, Майї Терентьєвій, Жанні Довжук, Марії Гризі я за кілька днів позбулася своїх недуг. А ще хочу висловити щиру вдячність і санітаркам, завдяки яким у палатах завжди чисто і затишно. Вони також допомагають у лікуванні своїм щирим і добрим словом. Це Галина Кравчук, Тетяна Онофрійчук, Марія Процюк, Неля Риськова. Спасибі вам всі, люди добрі.
А ще я хочу звернутися до всіх, хто потребує медичної допомоги – вчасно звертайтеся у лікарню
Проблема
- Категорія: № 1 від 6.01.2022 року
Люди дуже хороші,
та було дуже холодно
Не думала, не гадала я, що захворію на коронавірус, бо ж береглася, користувалася засобами індивідуального захисту, намагалася якнайменше перебувати в місцях масового скупчення людей, вважала, що маю сильний імунітет. Однак таки захворіла, тож лікувалася в інфекційному відділенні Теофіпольської багатопрофільної лікарні. Найперше, що хочу сказати, то це висловити велику вдячність всім працівникам відділення – завідувачу Ользі Сергіївні Поліщук, медсестрам та санітарочкам. Бо ж яка це небезпечна робота, а які доброзичливі, уважні до хворих люди! А що вже Ольга Сергіївна знаючий, високопрофесійний лікар! Призначила мені ефективне лікування, постійно стежила за моїм станом. Така молода, а така розумниця! Щирі слова подяки адресую і лікарю-інфекціоністу лікарні Лідії Григорівні Остапчук, бо долучилася до мого лікування та одужання, використовуючи свій великий досвід. Тож роблю висновок, що і лікарі, і медичний персонал лікарні просто на своєму місці, належно виконують свій обов’язок. Так і має бути.
Ювілей
- Категорія: № 1 від 6.01.2022 року
Сто років. Хіба це багато?
Михнівка у той січневий день була не дуже людною. Можливо цьому завадили погодні умови. Їдучи вулицею села, вже подумки були у хаті ювілярки.
- Бабки Євгенки хата он, третя звідси, від будинку культури, справа, - показуючи рукою у бік осель, що притулилися одна до одної вздовж широкої вулиці, - пояснив зустрічний молодий чоловік, який назвався Григорієм.
- Старожителька, не дивлячись на поважні роки, ще досить енергійна бабуся, - продовжував свою розповідь Григорій. – Влітку раду давала господарці, хоча в родині є молодші члени сім’ї. Без роботи не може себе уявити.
Цієї суботи до села з’їхалися і зійшлися багато гостей. Винуватицею торжества тут стала Євгена Василюк. В її оселі було гамірно. Захоплював дух радості Нового 2022 року і, звичайно, подія – свято поважної літами сільчанки. Трудівниці. Мами. Бабусі і прабабусі.
Нашу увагу привернула невисока худорлява бабуся. Щось весело розмовляла з оточуючими її родичами та дітлахами. По вдяганці зрозуміли, що то і є наша іменинниця, знана на все село колишня ланкова-буряківниця нинішнього ФГ «Михнівське».

Приєднуємося до галасливого гурту, щоб віднайти хвилинку-другу для розмови. Кивнувши головою, що символізувало запрошенням, щоб присісти біля неї, зрозуміли, що господарка події може вділити нам увагу. Без прикрас сільська пенсіонерка про своє життя-буття, нинішнє її виживання в умовах пандемії, поволі повела щиру бесіду. Ми із задоволенням слухали її розповідь. Іменинниця, добра говірка бабуся-старожителька краю, по-своєму пройшла життєвими, умудреними роками, звивистими манівцями.
З ПОЧЕСНОГО КАРАУЛУ НА… ВІЙНУ
- Категорія: №53 від 30.12.2021 року
Федоревич
Віктор Іванович
Народився 21 червня 1961 року в селі Святець Теофіпольського району.
Перебував в Афганістані з 16 лютого 1980 року до 03 серпня 1980 року.
Рядовий.
Нагороджений медаллю «За відвагу».
Отож, закінчивши навчання у Святецькій загальноосвітній школі, Вітя Федоревич пішов працювати в місцевий колгосп трактористом, набувши цю спеціальність безпосередньо в стінах сільського навчального закладу. Працював хлопець з молодечим запалом у серці. Від голови правління колгоспу «Більшовик» Анатолія Григоровича Кушніра навіть Похвальну грамоту отримав.
ВІЙСЬКОВИЙ ФЕЛЬДШЕР
- Категорія: №53 від 30.12.2021 року
Романюк
Василь Анатолійович
Народився 24 липня 1954 року
в селі Воронівці Теофіпольського району.
Перебував в Афганістані з січня 1985 року до 18 жовтня 1986 року.
Прапорщик.
Помер 2 січня 2016 року.
Похований в с. Воронівці.
Колишня односельчанка Василя Романюка Галина Миколаївна Зінчук-Островська пригадує, що знала його ще зі шкільної парти. Бо ж Васька лишень на рік молодший від неї. На зріст він був не надто високим, але помітно коренастим, на вигляд більш змужнілим, порівняно з однолітками-семикласниками. Був хлопець вихованим, мав міру поваги і до дорослих, і до малечі.
СТАРІСТЬ ЙОГО ВДОМА НЕ ЗАСТАНЕ…
- Категорія: №53 від 30.12.2021 року
Я тут маю на увазі мого колегу по перу Андрія Рудюка з Теофіполя, з яким мав честь познайомитись у далекому 1971 році. І не будь-коли, а саме в день свято апостола Андрія Первозванного. І не де-небудь, а в редакції районної газети «Червона зірка», котра нині має символічну назву «Життя Теофіпольщини». У цьому засобі масової інформації Андрій Степанович обіймав посаду завідувача відділу партійного життя. Разом з ним тут творила районний часопис вчорашня випускниця Теофіпольської середньої школи Людмила Коханець, яка опікувалась комсомольським життям нашого краю. Їхній трудовий дует давав «на гора» багато цікавих газетних розповідей, які викликали в читачів жвавий інтерес.
Дякуємо за часточку новорічного дива
- Категорія: №53 від 30.12.2021 року
Новий Рік чекають усі із нетерпінням, адже це пора веселих розваг та подарунків. Новий Рік пора чудес, веселощів і свят, та нехай зараз у досить непростий час, традиції святкування трохи пригасли, але є люди, які можуть, вміють і дарують щороку перед новорічними святами ту, здавалося б, незначну, але таку особливу та дивовижну нотку радості дітям.
Напередодні новорічних та різдвяних свят солодкі подарунки з побажанням здоров'я, радісних, щасливих подій від наших меценатів отримали учні початкових класів Воронівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Сторінка 161 із 297