Знову без перепочинку працюють волонтерські підрозділи нашої громади. Готують, відправляють посилки, виконують запити бійців, плетуть маскувальні сітки. Бо інакше не можуть. Будуть поруч, будуть допомагати. Бо хто, як не вони?
А коли минулого тижня волонтери Наталія Гонюк та Юлій Вальчук (Новоставці-Кривовілька) отримали подяки від незламної 50-ої окремої артилерійської бригади, вся їх команда дуже пораділа. Бо за кожною такою відзнакою – фронт, важкі бойові будні, втома, постійна небезпека… І коли попри все це захисники змогли замовити і передати волонтерам слова вдячності…
- Нам, - каже Наталія, - хто просто робить, те, що може зробити для них. А вони своїм вчинком нагадують, що наша підтримка доходить до них, вони її відчувають. І ці відзнаки належать всій нашій команді, бо кожний вносить якусь свою частку. Тож днями ми знову відправили велику посилку на схід, і на душі стало трохи спокійніше. Бо ж відправили і каші з м’ясом, і мівіну, і каву, і печені пиріжки, і згущене молоко, і смачну домашню випічку від нашої Марії Перестюк. Днями відбулася ще одна добра справа: ми завантажили машину нашого бійця-земляка, який якраз повертався з відпустки. Ще й вирішили передати продукти для ще одного нашого земляка та його побратимів, які служать у 3-ій Залізній танковій бригаді. Тож ми передали каші, згущене молоко, сало, мед, - все, що може підтримати далеко від дому. Дякуємо кожному, хто донатить, хто надає продукти, допомагає, чим може.
Але коштів постійно не вистачає, треба закупити м’ясо на каші, інші продукти, банки, кришки, пластиковий посуд. Щоб погасити борги, а вони щоразу виникають, у неділю, 16 серпня, команда Наталії Гонюк провела у Теофіполі благодійний ярмарок. Як завжди, наготували домашніх смаколиків, солодощів. Добре, що прийшли люди, все продали. Розрахувалися за фарш та блістери, трохи залишилося грошей на нові закупи. І так безперервно, бо завжди будуть поруч, завжди будуть допомагати, до самої перемоги.
Продовжує працювати команда Галини Лепетун з Колок, готують продукти довготривалого зберігання. Наробили кашів з м’ясом, запекли та завакуумували сало, наробили та завакуумували налисники, інші смачні домашні страви. Все готове для відправлення посилок, а промокодів не можна взяти. А якщо їх не взяти, за пересилку треба заплатити тисяч зо три. Але треба вже посилати. Тож не все так просто.
Щонеділі в Агенції місцевого розвитку плетуть маскувальні сітки. Директор установи Лілія Архипович постійно закликає дружин та матерів бійців, яким вкрай потрібні сітки: організовуйтеся, приходьте з друзями, родичами, сусідами, кумами і плетіть. Бо жінки-волонтери з Теофіполя, які плетуть сітки щонеділі, фізично не можуть виконати всі запити. І от минулої неділі дружина військовослужбовця з Кривовільки Віка Букевич привела команду, показали їм, як це робиться. І вони сплели велику маскувальну сітку. А другу сплели жінки. І вийшло дві сітки для підрозділу, де служить цей військовий.
Бо волонтери не можуть всього зробити, і не повинні. А повинен кожний, хто бажає миру та перемоги, для цього щось робити.
Галина Тебенько
