Скорботні заходи у Теофіполі розпочалися біля Пам’ятного знаку усім захисникам української землі. Тут присутні – працівники Теофіпольської селищної ради, матері загиблих Героїв, зниклих безвісти та діючих військовослужбовців, бійці, небайдужі жителі громади - вшанували світлу пам’ять усіх, хто віддав своє життя за свободу та незалежність нашої держави. Схилили голови у хвилині мовчання, згадуючи мужніх захисників, чиї імена навіки закарбовані в історії України та у серцях вдячних поколінь.
- День Героїв — це день великої шани та вдячності всім, хто у різні часи боровся за українську державність, і тим, хто сьогодні зі зброєю в руках захищає наше майбутнє. Ми пам’ятаємо кожного Героя, який віддав найдорожче — своє життя — за мир і свободу рідної землі. Наш обов’язок — берегти цю пам’ять і бути гідними їхнього подвигу, - зокрема, промовив у своєму виступі секретар селищної ради Роман Непотас.
За мужність та відвагу у захисті Вітчизни грамотами Теофіпольської селищної ради відзначив військовослужбовців Андрія Михальчука, Віталія Грисюка, Сергія Парчевського, Миколу Рудого, Анатолія Вознюка, Сергія Іванюка, Олександра Глушка, Івана Шемчука, Анатолія Зарічнюка та Володимира Дороша.


Обласний благочинний Хмельницької єпархії Православної Церкви України отець Василь Крисак відслужив молебінь за загиблими захисниками. Всі разом помолилися за українських воїнів, хто сьогодні щохвилини боронить Вітчизну, бореться за нашу свободу та майбутнє. Далі зібрання продовжилося на Алеї Героїв. Тут присутні поклонилися загиблим Героям-землякам, вшанували їхню пам’ять. Ще на одному святому місці селища – Алеї Надії – пролунала молитва за зниклих безвісти, Героїв, яких чекають вдома батьки, дружини, діти.
Тепер, коли п’ятий рік триває ця жорстока, страхітлива війна, День Героїв сприймається гостро та дуже болісно. Бо теперішні Герої – люди, яких ми знаємо. Вони поруч з нами, вони на передовій стримують ворожу навалу, завдяки їм ми просто живемо.
- Сьогодні ми отримали грамоту, - каже мама бійця Оксана Іванюк, - якою селищна рада нагородила нашого сина Сергія Іванюка з селища цукрового заводу. Нам дуже приємно, гордимося ним, знаємо, що він надійний, дуже відповідальний, ніколи не підведе. Але ця радість з сльозами на очах, бо пішов на позицію, немає зв’язку, він на Покровському напрямку. Тож живемо у постійній тривозі, у чеканні та надії. Але молимося, віримо, що дасть звістку, що повернеться, що наступить мир та перемога. Хай Бог збереже всіх воїнів, бо вони чиїсь діти.
День Героїв - це символ незламності українського народу, його мужності та прагнення до свободи. Завдяки подвигу наших Героїв Україна продовжує боротьбу за своє майбутнє.. Схиляємо голови перед їх світлою пам’яттю. Вічна слава полеглим Героям!
А.Джус