Великдень в Україні - державне свято, присвячене події воскресіння Ісуса Христа, яке офіційно святкується за юліанським календарем. Але для українців воно має глибші і прадавні корені.
Ще задовго до християнства наші предки відзначали прихід Великого Сонця, початок нового життя, оновлення матінки природи , співали, очищали житло, пекли обрядовий хліб, розписували яйця. Ця традиції відома ще з часів Трипільської культури, а це більше шести тисяч років тому.
Писанка була тихою розмовою з Небом, оберегом для Дому і Родини. Кожен знак мав свій сенс: ромб - засіяне поле, щоб земля родила; зірка - Боже око, яке бачить і береже; калина -кров нації, безсмертя роду; хрест - єднання серця і вогню, батька і матері.
Однакові знаки з'являлися і на вишиванках, бо це була одна мова, якою говорили наші предки. Не завжди словами, часом воском, ниткою, терпінням і любов'ю. Колись вірили, допоки люди пишуть писанки, світ тримається.
Велику радість подарувала напередодні Великодня наша вчителька мистецтва Оксана Павлівна Ящук. Ця дивовижна молода жінка уособлює творчість і красу нашого народу. Вона створила дивовижні писанки, де зібрано усі символи і традиції писанкарства. Один погляд на красу, створену руками майстрині розкриває душу, надихає на життя і пізнання, велику любов до рідної землі та повертає пам'ять про минуле.
Оксана Павлівна родом із Турівки, із краю, де з прадавніх часів бережуть звичаї, живуть люди творчі та працьовиті. З дитинства вона мріяла займатися творчістю. Рідні підтримували, але не вважали цю справу головною. Але час йшов, а мистецтво не відпускало. Спершу Теофіпольська художня школа, а це щораз потрібно було добиратися самотужки, а далі навчання в Івано-Франківському Національному університеті імені Василя Стефаника.
Мрія батьків мати в родині фінансиста розчинилася в образотворчому мистецтві, яке вибрала Оксаночка. Успішно закінчила Теофіпольську ЗОШ І-ІІІ ступенів N1, а далі із-задоволенням навчалася в університеті.
На третьому курсі вибрала для себе спеціальність «іконографія», бо там були прекрасні викладачі та було захопливо творити, вивчати традиції, канони іконопису та дізнаватися про світ, вірування та безмежну мудрість життя.
Після навчання повернулася у свою громаду, працювала в рідній художній школі поряд із своїми колишніми викладачами, а згодом перейшла до нашого вже на той час ліцею.
Навчає дітей розуміти світ мистецтва, світ краси і гармонії; розвивається далі - це бісероплетіння, створює іграшки, прикраси та обереги.
А ще захоплюється писанкарством. До нинішнього Великодня створила кілька десятків писанок, на фото лише частина, бо вже розібрали в ліцеї колеги. Щораз Оксана Павлівна дивує та радує нас своїми роботами.
Допомагає оформляти інтер'єри ліцею та надихає на творчість. Час не стоїть на місці, все розвивається, йде за часом і наша вчителька мистецтва та надихає нас своєю творчістю, відкриваючи нові грані життя, не забуваючи традицій минулого..
"Мистецтво врятує світ"- це незаперечне твердження щораз утверджує майстриня Оксана Павлівна Ящук, яка творить красу і затишок в нашому ліцеї.
Олена Станчук, вчителька історії Теофіпольського ліцею № 1
