Коли у селі є не один, а два волонтерських осередки, це чудово. Бо вони зможуть більше підтримувати бійців-земляків, більше надавати їм допомоги, і не тільки їм. Це про волонтерський осередок з Новоставець, який організувала мама захисника Оксана Таранська. Працює він вже другий рік, протягом цього часу були відправлені сотні посилок у більше 30 бригад.
- Мене дуже болить війна, - каже Оксана Михайлівна, - мій син також на війні, на передовій, виконує дуже складні бойові завдання. Хоч не знаю, де і які, бо ніколи нічого не розказує, завжди, звісно, як виходить на зв’язок ( а це для мене найщасливіші миттєвості), каже – «все нормально». І от я собі надумала, що треба висилати нашим хлопцям з Новоставець посилки з смачною домашньою їжею «новою поштою». Щоб вони відчули домашнє тепло, відчули, що про них хтось турбується, вболіває. Ясно, що посилки надсилають і родини, але ж не всі і не постійно можуть це робити. Мене підтримали чоловік Олександр та подружжя Гальчаків з Теофіполя, це сестра мого чоловіка Наталія з чоловіком Віталієм.
Але щоб це робити безперервно, щотижня, потрібні продукти, кошти на їх придбання, на пластиковий посуд та реторд-пакети. Та є добрі, небайдужі люди, завжди відгукуються на запити, допомагають, як можуть.
- Тому знову хочу подякувати підприємцям з Теофіполя Аллі та Володимиру Казюкам, - продовжує, - бо завжди мені із знижкою продають фарш та м’ясо, надають сало; Віті та Ігорю Безкоровайним, які надають сало, наполовину дешевше продають фарш, із знижкою – м’ясо. Сало засолюємо, робимо смалець, а без фаршу як - треба його для голубців, для пельменів, для кашів, а як є м’ясо та сало, то буде тушонка. Завдяки сприяння начальника Теофіпольської дільничної лікарні ветеринарної медицини Павла Шевчука хорошу курятину нам продовжує надавати Олександр Камінський. Дякую вправним господиням, які на моє прохання випікають запашну домашню випічку, це Галина Лебідь з Кривовільки, Валентина Магдійчук, Людмила та Ліана Денисюки, Антоніна Ткачук, Тетяна Баліцька з Новоставець. Дякуємо директору Новоставецького сільського будинку культури Людмилі Довжук, з кожного благодійного ярмарку надають нам кошти. Дякую моєму Новоставецькому ліцею, з благодійних ярмарків надають мені печиво, каву, чай, мівіну, засоби гігієни. Завжди зворушують мене працівники, дітки та їх батьки з дитячого садочка «Бджілонька» з Теофіполя, адже передають печиво, шкарпетки, каву, чай, засоби гігієни, малюнки. Підтримують мене отець Дмитро та паніматка Олена, надають муку, цукор, печиво, пластиковий посуд, хоч паралельно працюють з капеланом при Хмельницькій єпархії Православної Церкви України, долучаються до відправлення великих вантажів з продуктами у зону бойових дій. Радію, що допомагають підприємці з Новоставець Ольга Марценюк та Юлія Рудик, надають продукти, шкарпетки, серветки, рушники. Не раз коштами підтримувала підприємець з Теофіполя Ольга Гончар. Тож всі ці люди – волонтери, як і ми. Якби не було їх, не було б нас.




Отож, щотижня, в суботу та неділю вдома в Оксани Михайлівни кипить робота: її чоловік Олександр, мама Зінаїда Василівна, Наталія та Віталій Гальчаки готують їжу для посилок. Літом робили тушонку, каші з м’ясом, ліниві голубці у реторд-пакетах, зварювали їх зварювачем конвейєрним настільним, закладали в автоклав. Така їжа зберігається півтора року при температурі +24. А тепер, як похолодало, готують традиційні страви – голубці, вареники, пельмені, намазку з сала, запікають кури, складають у відерця і блістери та відправляють бійцям. До складання посилок долучається і онук Назар, десятикласник Теофіпольського ліцею № 1.
- От ми це робимо, бо інакше не можемо, - міркує Оксана Михайлівна, - добре, коли хлопчики бувають вдома, то заїжджають, і ми їх завантажуємо. Так було нещодавно. Ми їх завантажили, а вони нам подарували бойовий прапор бригади. А ще…букет із зефіру! Так вони нам дякували, нам було радісно та зворушливо до сліз. До речі, ми надсилаємо посилки не тільки нашим односельцям, а й тим, хто до нас звертається. Взагалі, ми вже маємо 7 бойових прапорів штурмових бригад з підписами бійців. Коли закінчиться війна, настане мир, перемога, передамо їх до нашого Новоставецького ліцею, до куточку пам’яті. Поки ж будемо подовжувати це робити, вносити свою маленьку частку у цю велику, спільну справу. Молимося за наших хлопчиків, за наших дітей, просимо Матір Божу, аби вберегла їх, покрила своїм покровом! Боже єдиний, збережи Україну!