Надрукувати
Категорія: № 49 від 04.12.2025 року
Перегляди: 11

З 2 лютого 2024 року наша газета чи не у кожному номері друкує повідомлення про Наталію Гонюк, очільницю волонтерської групи Новоставці-Кривовілька. Яка організовує приготування домашніх страв для бійців-земляків і не тільки, разом з подругами та активістами Гуманітарного штабу Теофіпольщини Анатолієм Козаком, Василем Гандовським та Миколою Тимощуком постійно відправляє посилки бійцям у зону бойових дій; виконує запити військових, організовує збори коштів, закупівлю того, про що просять військові; звертається, спілкується з багатьма людьми, до неї пишуть, телефонують бійці, друзі-волонтери. Тож працює в дуже напруженому ритмі – і на роботі справляється, вона медична сестра з дієтичного харчування Теофіпольського ліцею № 3; і виконує величезний обсяг безкорисливої волонтерської діяльності. Хоч людина вона дуже скромна, завжди каже – «пишіть про моїх дівчат та Юлія Григоровича», настав час написати і  про її історію – історію невтомності та незламності.

Народилася Наталія у Новоставцях в родині хороших, простих людей Володимира Петровича та Ганни Миколаївни та Гонюків. Тато працював водієм-далекобійником, був «чорнобильцем», мама трудилася в місцевому господарстві, була і касиром, і обліковцем в тракторній бригаді, ще в сім’ї зростав молодший брат Володя. Закінчила Новоставецьку середню школу, думала про юридичну освіту. Але сталося так, що закінчила Хмельницьке медичне училище, здобула спеціальність «акушерська справа». Стала працювати у рідному селі у фельдшерському пункті, закінчила курси фельдшерів.

Повернулася Наталія додому ще до повномасштабної війни, знайшла собі роботу в Теофіпольському ліцеї № 3. Вдома все рідне, миле,  кругом свої люди, повно знайомих та друзів. 

Отож, вже якраз минуло два роки, як Наталія Володимирівна зі своїми дівчатами (так ласкаво каже на своїх подруг, хоч майже всі вони  старші за неї), працюють в такому режимі. Раз чи два на тиждень готують страви та відправляють адресні посилки «новою поштою» за промокодами. Бо так виходить дешевше, ніж заправити бус чи вантажний автомобіль, так все доходить бо хлопців. Ще ж як не щотижня, то через тиждень проводять благодійні ярмарки у Теофіполі, адже кошти потрібні і для продуктів на посилки, і для виконання запитів бійців.

Галина Тебенько