Нашій добрій подрузі по духу та перу, членкині Національної спілки журналістів України Людмилі Миколаївні Довганюк із селища цукрового заводу 29 листопада виповнюється 70 років.

Від усього серця вітаємо іменинницю з такою гарною подією у житті. Наша ювілярка ні на мить не розчарувалася, коли її покійна мама Зоя Іванівна хотіла бачити доньку серед творчообдарованих літописців історії. Бо серцем відчувала її хист до написання творів із творів шкільної програми і не  тільки. Тому Людмила, сама по собі, а, можливо, це її Бог послав, обрала професію до душі. І вона залишилася вірною своєму правильному виборі.

Тож вчорашня школярка із Деражні приїхала у глибинку – Теофіполь. Тут якраз була творча вакансія літературного працівника у редакції районної газети «Червона зірка». Тож уже півстоліття свого життя вона пов’язала із цим прекрасним куточком Хмельниччини. А чотири десятки літ із них – з газетою.

Вона легко вписалася у творчий колектив газети. А її враження – це сотні чудових співрозмовників, сотні зустрічей та знайомств, повні блокноти різних за жанром записів. Це сотні подій, нові імені людей, численні трудові колективи, все це згодом викладалося на шпальтах газети. Особливе місце у її нотатках знаходили трудівники села, прості люди з моральними цінностями. Вона ними жила, виокреслювала їх почуття, успіхи та труднощі, душею відчувала їхнє життя.

Творчо працюючи над своїми матеріалами, Людмила Миколаївна будувала їх так, ніби газета вела розмову з читачем. Писала і про проблеми, негативні явища. То вміло, у кожному слові, несла добірні зерна правди. Це було великою силою в її публікаціях.

Важка, і одночасно прекрасна журналістська професія. Наша ювілярка не шкодує, що присвятила себе цій праці. Бо кожний матеріал писала серцем, всі, про кого писала у своїх замітках, репортажах, замальовках, у публіцистичних роздумах, залишалися у її душі.

Дорога Людмило Миколаївно! Нехай твій ювілейний корабель пливе з розправленими вітрилами, з попутнім вітром. Зичимо, аби твоя благодатна життєва нива обдарувала тебе щедрим ужинком здоров’я, послала ріг достатку, засіяла тепле, затишне довголіття та нев’янучий оптимізм.

З великою повагою первинний осередок Національної спілки журналістів, колишні працівники редакції газети «Червона зірка», «Життя Теофіпольщини» та районної друкарні