Четвертий рік йде страшна, кривава, несправедлива війна російської федерації проти нашої суверенної, незалежної України. Доблесні Збройні Сили України героїчно тримають оборону, стримують шалений натиск ворога. Ситуація на фронті вкрай складна. Але аграрії  в тилу тримають свій фронт – продовольчий, бо сіють, вирощують, вносять свій внесок у продовольчу безпеку країни. Бо хліб – всьому голова, не буде хліба, не буде життя.

Отож, вже вчетверте в умовах повномасштабної війни у третю неділю листопада відзначатиметься День працівників сільського господарства. Завжди його святкування для селян є своєрідною межею, вінцем сільськогосподарського року для хліборобів. Тож розмовляємо з головою ФГ «Кунчанський» Володимиром Пицюком про селянський рік, що минає, про найбільшу цінність господарства – його працівників, про інші речі, які не можуть не турбувати притомних людей.

• Незважаючи на всі виклики, - каже Володимир Володимирович, - адже йде жахлива російсько-українська війна, триває воєнний стан та мобілізація, все ж таки цей рік був непоганим, успішним, нема чого гнівити Бога. Хоч погодні умови були досить складними. Згадаймо, в середині лютого взялося тепло, відновилася вегетація посівів, ми провели перше підживлення всіх озимих культур сульфатом амонією, в кінці лютого почали посівну. А в квітні – три хвилі морозів. А це сильний стрес для рослин. Ріпак вимерз, по цій культурі ми в результаті отримали збиток. Підживили амінокислотами озимі та ярі культури, озима пшениця пішла в ріст, якось ми вирулили. І в жнива дощі перебивали, та все зібрали  вчасно, маємо хороші показники. Далі осіння сівба, пройшла вона просто між краплями, бо ж дощило і дощило. Але на все Божа воля, з усім справилися, дякую працівникам нашого господарства, які все це сумлінно зробили, кожний на своєму місці, працювали з світанку до пізньої ночі. Бо головне – це люди, без них нічого б не було.

 Говорили і про те, що на вітчизняному ринку сільгосппродукції відбулися позитивні зміни: стали зростати ціни, тобто, диспаритет між цінами на сільськогосподарську продукцію та пальним, засобами захисту, мінеральними добривами, насінням став вирівнюватися. Але піднялися ціни на світло та газ, щоб досушити кукурудзу, несуть значні перевитрати. А державна підтримка вітчизняних сільгоспвиробників вкрай незначна. Одною рукою дають, другою забирають.

• Але господарство живе, у ньому трудяться 61 працівників, виплачується заробітна плата, сплачуємо податки, орендну плату, - продовжує Володимир Володимирович, - підтримуємо об’єкти соціальної сфери – Кунчанську гімназію, дитячий садок, центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю, фельдшерський пункт, сільський будинок культури. Підтримуємо сільську ветеранську організацію, ветеранів нашого господарства, надаємо продуктові набори, вітаємо з ювілеями, починаючи з 70 років. Окремий, дуже важливий напрямок нашої роботи – це підтримка наших земляків, бійців ЗСУ. З початку війни з нашого господарства мобілізували 14 працівників господарства, двоє з них, на превеликий жаль, вже загинули – Анатолій Загорський та Василь Долян. Вічна їм пам’ять, були хорошими, працьовитими людьми. Як можемо, підтримуємо бійців-земляків, виконуємо їх запити, кілька разів на рік долучаємося до акцій Гуманітарного штабу Теофіпольщини по збору продуктів довготривалого зберігання. Для цього даємо вантажний автомобіль, виділяємо людей. Проїжджають по кожній вулиці у Кунчі та Дмитрівці, вантажать, відвозять на склад штабу. Оскільки наше фермерське господарство належить до членів Всеукраїнської аграрної ради, окрім внесків, долучаємося до зборів на автомашини, дрони, портативні зарядні станції, РЕБи. Це великі збори, практично щомісяця. Але це наш внесок у перемогу, і ми будемо і надалі це робити. Бо найголовніше – це перемога, мир на нашій українській землі.

Зійшлися ми на такій думці: якщо в селі працює господарство, люди мають роботу, живуть удома, коло своїх родин, не спотикаються по заробітках, то і село живе. Народжуються діти, працює дитячий садок, школа. Просто є життя. І не треба завозити в Україну мільйони мігрантів, навпаки, держава повинна створити такі умови, щоб додому повернулися заробітчани. Щоб збереглася українська нація, не втратився генетичний фонд. Бо в світі вже панує якийсь вже такий хаос, така нестабільність, все котиться в якусь прірву… І чи може щтучний інтелект (ШІ)  повністю  замінити людину? Бо технічний прогрес, з одного боку, це добре, наприклад, на полі бою; з іншого боку, як мають вижити люди?

• Але на сьогодні, повторюю, - каже Володимир Пицюк, - саме працівники господарства є його найбільшою цінністю, без них нічого б не було. Це моя команда, це моя гордість.  Тож напередодні нашого професійного свята, Дня працівника сільського господарства, поіменно хочу всіх назвати. Це головний агроном Олександр Дзюб’юк, головний інженер Петро Ткач, бригадир тракторної бригади Валентин Приходько, бригадир рільничої бригади № 1 село Кунча Оксана Цісар, бригадир рільничої бригади № 2 село Дмитрівка Олена Гаврилюк, головний бухгалтер Іван Олійник, заступник головного бухгалтера Людмила Стасюк, бухгалтери Алла Данилюк, Ніна Ляшук, Антоніна Ткачук, юрист Юлія Осипчук, заступник голови по тваринництву Віктор Квасюк, завідувач МТФ (Кунча)  Михайло Іванюк, ветеринарний лікар Леся Нестерук, завідувач зерноочисним током Олексій Олійник, працівники току Олександр Мартинюк, Петро Мартинюк, Юрій Олійник, енергетик Василь Лозінський, механізатори Віктор Остап’юк, Микола Олійник, Дмитро Гаврилюк, Павло Камінський, Олександр Перій, Микола Вальчук, Віктор Чубій, Олександр Гудим, Юрій Квасюк, водії Василь Квасюк, Василь Крисюк, Григорій Лєбєдєв, Геннадій Бас, Олександр Цимбалюк, Денис Бондарчук, завмайстернею Віктор Шмигун, слюсар Дмитро Юрчук, токар Василь Демцун, завгосп-кранівник Олександр Шмигун, завфермою (Дмитрівка) Сергій Квасюк, доярки Раїса Сіверська, Анатолій Цибуля, Сніжана Васнєва, Олена Огороднік, доглядачі Роман Мінасян, Михайло Мартинюк, Михайло Васнєв, працівники ферми в Дмитрівці Наталія Кухарчук, Люба Гуменюк, Людмила Добрикова, Сергій Добриков, Валерій Бондар, працівники рільничої бригади № 1 Майя Перій, Оксана Казмірчук, Оксана Федорчук, Наталія Коломоєць, Оксана Клімова, Ігор Федорчук, працівники рільничої бригади № 2 Володимир Іванюк, Галина Бас, Антоніна Іванюк, Ірина Квасюк, працівники будівельної бригади Микола Станчук, Василь Мартинюк,  бджоляр Олександр Кухарчук, працівники їдальні Валентина Блажевич, Світлана Нечипорук, охоронці Олександр Сторожук, Віктор Ліщук, Володимир Кондратюк, Анатолій Васнєв, Юрій Квасюк, Володимир Квасюк. Співпрацюємо з поліцією охорони, це Олександр Філімонов та Сергій Бондарчук, вони справжні професіонали. Щиро дякую всім за їхню працю, за відповідальність  та добросовісність.

У ФГ « Кунчанський» Володимир Володимирович працює з 1996 року, а в грудні цього року буде 25 років, як очолив господарство. Починав працювати з Сергієм Ісаковичем Стучинським, згадує про нього як про сильного керівника. Далі працював з Віктором Івановичем Гомілком, багато в нього навчився.

• Дякую всім, хто працював зі мною поруч, - не було б їх, не було б мене, - промовляє наостанок, - це головний економіст Катерина Давидюк, головний зоотехнік Лідія Гомілко, колишній бригадир рільничої бригади № 2 Микола Савчук, комбайнер Василь Таранчук, мій заступник Сергій Загорчук ( вже покійний), головний агроном Іван Осадчий, на жаль, також покійний. Добрим словом хочу згадати ветеранів, які вже відійшли за межу вічності, де б вони не працювали, це були справжні люди – професіонали своєї справи, великі трудівники. Не з усіма мені довелося мені працювати, декого з них вітав, про інших пам’ятають старші люди. Це Петро Болібрух, Василь Мартинюк, Василь Чубій, Віктор Шмигун, Василь Коломоєць, Іван Комісарчук, Петро Козачук, Олексій Чубій, Сергій Чубій, Марія Ліщук, Петро Чубій, Василь Давидюк, Дмитро Сторожук, Василь Ковтонюк, Олександр Бондар, Олексій Бондар, Петро Ліщук, Андрій Грицик, Микола Бас, Іван Олійник,  Михайло Олексюк, Захар Олійник, Петро Дзюб’юк, Сергій Шевчук, Федір Савчук, Іван Семенюк, Сергій Дзюб’юк,Може, когось і пропустив… Але всі вони тяжко наробилися, намерзлися, вносили свою частку у  розбудову, збереження нашого господарства. Маємо про це не забувати. Нам же треба жити далі, трудитися на землі, наближати нашу велику, спільну перемогу. Щиро вітаю працівників ФГ «Кунчанський»та ветеранів  з Днем працівників сільського господарства, всім зичу доброго здоров’я, родинного щастя та затишку, і, найбільше – перемоги та миру. Слава Україні! Слава Збройним Силам України! Вічна слава полеглим Героям!

Галина Тебенько