17 жовтня назавжди зупинилося серце нашого земляка, кадрового військового, полковника Збройних Сил України Віталія В’ячеславовича Данчука. 19 жовтня з ним попрощалися на майдані Незалежності у Рівному.

Віталій Данчук народився 23 березня1966 році у селі Антонівка. Згодом сім’я поселися в Теофіполі, батьки В’ячеслав Єфремович та Віра Миколаївна працювали в райагробуді. Закінчив Теофіпольську середню школу № 1, одразу вступив до Московського вищого командного училища. Усе своє доросле життя присвятив військовій службі. Брав участь у бойових діях в Афганістані та Азербайджані. Родина часто змінювала місце проживання, у 2003-ому році поселилася у Рівному.

Коли у 2014 році розпочалася російсько-українська війна, Віталій в перших рядах став на захист  територіальної цілісності України, був учасником АТО. Він завжди був відданий військовій службі та своїм побратимам, називав їх великою військовою сім’єю. Був справжнім офіцером – з честю та гідністю.

У 2020-ому році завершив службу, став військовим пенсіонером. Та коли розпочалося повномасштабне вторгнення російської федерації, повернувся в ЗСУ. Помер 59-річний полковник 17 жовтня 2025-ого року внаслідок ішемічної хвороби серця у Чернігівської області. У нього залишилися мати, брат, дружина та син.

• Я втратив найкращого друга, - каже його однокласник Василь Берегела. В мене просто немає слів. Яка це була людина! З нашого класу вийшло багато військових, але лише один він став полковником. Про те, що Віталій мріяв стати офіцером, я знав ще з шостого класу, коли я став навчатися у школі № 1. Він впевнено йшов до цієї мети – добре вчився, займався фізичною культурою та спортом. Був надійним другом, добрим, справедливим, ніколи не хизувався тим, що зробив військову кар’єру. Коли приїжджав додому, ми завжди зустрічалися, це був чудовий, незабутній час. Ми ніколи не поривали з ним зв’язків. Ще він був прекрасним сином, турбувався про батьків, а як мама вже зосталася сама і занедужала, забрав її до себе. І коли почалася війна, міг вже не йти, а пішов, і не в начальний центр, а в частину, інспектував підрозділи у зоні бойових дій. От і не витримало його серце.

Поховали Героя, полковника Віталія Данчука у Рівному, на Алеї Героїв кладовища «Нове». Вічна йому пам’ять! Слава Збройним Силам України!

А.Джус