Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Деталі
Категорія: Uncategorised
Перегляди: 1386

Не застануть її


вдома поважні літа

Ці слова з відомої пісні, смисл яких – у невичерпній любові до життя, яким би воно не було, у невтомній боротьбі з труднощами та випробуваннями, у торжестві добра та світла, у безкінечному пізнанні світу та знань – якраз про Лесю Володимирівну Місятюк, вчительку географії Волиця-Полі-вської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Бо ж ніколи не здавалася, не опускала руки, у складних життєвих ситуаціях добивалася всього сама. Написано на її долі бути сильною духом, не впадати у відчай, то ж інакше і  бути не може.

Народилася наша героїня у цьому великому (коли вчилася у школі, було тут 400 учнів) мальовничому селі, тут ми нуло все її життя. Солодким воно не було ще змалку, батько покинув, ростила її та брата Льоню мама Євгена Данилівна сама. Робила на нормі, з весни до морозів гнула спину на буряках, то ж і Леся зазнала, що таке робота в колгоспі. Та росла життєрадісною, гарно вчилася, співала, танцювала, хотіла стати вчителькою. Вступала до Кам’янець-Подільського педагогічного інституту на історичний факультет, не вступила.

Деталі
Категорія: Uncategorised
Перегляди: 2413

На варті здоров’я


Споконвіку більше за скарби та всілякі надбання цінувалося здоров’я людини. Давня мудрість говорить: здоров’я –це ще не все, але все інше без нього нічого не варте. Саме для професії медичного працівника завжди були, є і будуть актуальними такі поняття, як доброта, гуманність благородність і професіоналізм.


17 травня в Україні відзначатиметься День медичного працівника. На сьогоднішній день Теофіпольська ЦРЛ нараховує 110 ліжок та має поліклінічне відділення з потужністю до 300 відвідувань. Наш колектив налічує 300 чоловік. Лікарня працює в цілодобовому режимі, надаючи допомогу 24 години на добу. За рік в середньому ми проліковуємо в стаціонарах більше 4,5тис. хворих, а кількість поліклінічних від-відувань перевищує 125 тис. на рік. В минулому році наші акушери –гінекологи та акушерки допомогли з’явитись на світ 216 немовлятам. Це щоденна важка, напружена робота лікарів, медичних сестер, санітарок, технічних працівників, кухарів, водіїв. Ми докладаємо усіх зусиль, свої знання, уміння, свою працю на збереження здоров’я наших пацієнтів.

Деталі
Категорія: Uncategorised
Перегляди: 1899

Андрій Петринюк:

 


залишатися байдужим не можу


Про актуальні питання життєдіяльності району розмовляємо з головою районної ради Андрієм Петринюком.
Як відомо, ще з листопада 2016 року розпочалося будівництво першого пускового комплексу об’єкта «Будинок культури на 493 місця» - спортивного комплексу у Теофіполі. Роботи в основному проводилися за кошти державного бюджету, співфінансування було з районного бюджету, сільських та селищних рад, всього було використано 12 304,2 тисяч. 7 травня 2019 року районна рада прийняла цей об’єкт та майно у спільну власність територіальних громад сіл, селищ Теофіпольського району та закріпила його на праві оперативного управління сектору культури райдержадміністрації. Після підписання актів приймання-передачі об’єкт мав бути переданий в оренду відділу освіти для функціонування у цьому приміщенні дитячо-юнацької спортивної школи. 14 квітня цього року відбулося урочисте відкриття спортивного комплексу, він мав запрацювати з початку нового навчального року. Але поки що так не сталося. Як ви це прокоментуєте?
- З самого початку цього будівництва я казав, що ми будемо мати з ним великий головний біль. Адже замовником будівництва стало державне підприємство «Служба єдиного замовника» обласної державної адміністрації, воно визначило підрядника та котролювало освоєння коштів, от така була схема. А комісія по нагляду за будівництвом, створена при нашій райдержадміністрації, треба визнати, діяла формально. І от що з цього вийшло. 19 серпня головний спеціаліст сектору культури Мар’яна Садов’юк-Поберезька звернулася до мене з листом, де повідомила таке: сектор культури підготував акти приймання-передачі основних засобів на будівлю та майно.

Деталі
Категорія: Uncategorised
Перегляди: 1450

Дякуємо


Олександру Герезі

Дуже часто, перед тим, як їхати в дорогу, кожен водій задумується про те, чи зручно буде йому їхати по тій чи іншій дорозі, адже на сьогоднішній день всі ми бачимо стан наших доріг. А що говорити за села! Не часто зустрінеш дорогу в селі, по якій можна було б пройтися без гумових чобіт в негоду. Так було і в третій Мар’янівці, що відноситься до нашої Святецької сільської ради. Жителі села неодноразово звертались до сільської ради з проханням висипати їм дорогу. Але все, як завжди, впиралось в нестачу коштів.

Деталі
Категорія: Uncategorised
Перегляди: 1475

Просто  Марічка

У Великолазучинській восьмирічці, рідному селі Борщівка її звали просто Марічкою. Як і більшість ровесниць, добре вчилася, брала участь у художній самодіяльності, любила допомагати в домашніх справах батькам, під час літніх канікул охоче працювала на зерноочисному току колишнього колгоспу «Родина».
Була не тільки трудолюбивою, а й від Бога вродливою. Довга плетена коса, миловидне смугляве обличчя і карі-карі очі не залишали байдужими багатьох хлопців. І молодших, і старших. Окремі з них горіли бажанням дружити з красунею. Та їй подобався лише Володя Степанюк із восьмого «Б». Високий, стрункий і теж дуже гарний. Тривалий час вони зустрічалися. Їм пророкували бути на рушникові щастя.