ЇЇ крила – пісня

Цю жіночку у райцентрі знають майже всі його мешканці. Красива душею, приємна співбесідниця – вона випромінює довіру і повагу до себе та оточуючих, створює довкола гармонійну атмосферу. Наділена такими рисами характеру, як велика відповідальність,самостійність у прийнятті рішень, почуття справедливості. Вимоглива до себе та інших, особливо колег по творчому цеху, радіє успіхам друзів, прямолінійна.
Разом із тим, не терпить людської дурості і зовсім не соромиться про це говорити. Якщо щось не подобається, то не буде кривити душею і відкрито заявить про те, що думає.
Це мова про Нелю Михайлець, активну учасницю, старосту народного аматорського хору ветеранів праці «Відлуння» районного Будинку культури. Кожного разу при зустрічах з нею та у розмовах відчуваю, яке задоволення вона одержує від чергової репетиції колективу. Понад 13 років ветеран праці двічі на тиждень приходить на творчі вечорниці гурту. І щоразу радіє майстерності колективу, учасники якого досконало відшліфовують свою майстерність для виступу перед шанувальниками української пісні. Адже на одному ентузіазмі в хорі співають, відводять свою душу більше двох десятків людей поважного віку.
Відрадно, що для неї, як і її колег по ансамблю, кожна перемога на оглядах – конкурсах Хмельниччини, приносить небувалий заряд радості. Вона в цьому колективі, що цементуюча сила, несе культуру до кожного серця, кожної душі. А ще більше, що своєю участю звеличує Теофіпольщину, наш подільський край і рідну Україну.

Разом з усіма радіє і горда, що колектив постійно оновлюється талановитими самоучками. Це із-за її безпосередньої участі, як умілого агітатора і пропагандиста культурного вогнища, гурт хористів минулого року поповнила Галина Мартинюк. А ще раніше, також за її сприяння, у творчу групу влилися співаки з потужними голосами Людмила Лазарєва, Віктор Мовчан, Володимир Кобера.
Знаю Нелю Андріївну і як ініціатора добрих справ та активістку - сподвижницю. Був період, коли в районі пролунав заклик через газету «Життя Теофіпольщини» про збір коштів на спорудження пам’ятників воїнам-афганцям, які загинули у цій клятій неоголошеній війні. Не будучи байдужою жінкою до чужого болю, зібрала однодумців серед приватних підприємців, окремих мешканців нашого селища. Розказала про свій задум – посильний внесок у пам’ять подвигу воїнів - інтернаціоналістів – офіцера Григорія Попружного із Кунчі та рядового Федора Франчука із Гаївки, які не повернулися до рідних домівок, своїх наречених.
За короткий проміжок часу ініціативною групою було зібрано майже дві тисячі гривень. Ці кошти наповнили скарбничку районної організації «Українська спілка воїнів Афганістану». Неля Андріївна із тих, хто переймається аби трагічні сторінки історії та її герої не були забуті.
Напередодні Дня ветерана я спілкувався з нею. І вона досить яскраво, радісно усміхнена розповідала про можливості творчого колективу хористів у зростанні його майстерності, здатності кожного учасника «викладатися сповна». А ще, щоб кожен виступ перед аудиторією ставав сходинкою для високого злету. Адже співаки, як і вона сама, ще не вичерпали усіх своїх творчих можливостей і в репертуарі будуть звучати все нові і нові пісні.
Неля Андріївна своїм ставленням до громадської роботи заслужила повагу серед піснярів. З ними добре працюється, впевнено почувається в різних починаннях. Відчувається підтримка, єдність спільної думки. Та й організація масового відпочинку лягає на плечі старости.
Вона – господиня-чаклунка. ЇЇ кулінарні здібності не раз високо оцінювали члени хору, повертаючись із різних конкурсів чи інших масових заходів. Бо приготовлені з любов’ю страви різнилися не лише своєю витонченістю, а й ставали окрасою столу. А смакота перевершує кухні окремих ресторанів та кафе. Адже все робиться від душі. Та у супроводі пісні. Окремі родзинки рецептів залюбки занотовуються у записнички друзями.
Кожен із нас по своєму розуміє зміст слова щастя. Для одних – це матеріальні статки, власне збагачення, для інших – кар’єрне зростання, бізнес-інтерес, непомірна слава. Для Нелі Андріївни головне – спілкування з людьми, з тими, хто її розуміє, які її довіряють і ніколи не залишать у біді. Вона задоволена тим, чим займається.
Сьогодні, 14 листопада, Неля Андріївна зустрічає славний ювілейний рік народження в колі однодумців. Тож від душі зичимо іменинниці доброго здоров’я, творчих здобутків, усіляких гараздів. Нехай пісня крокує з нею поруч сьогодні, завтра і завжди. Бо вона – її крила, її багатство.
Андрій Рудюк,
голова районної ради ветеранів