Оскільки наша газета забезпечує діалог влади з громадою, є трибуною для висловлення своїх позицій і для посадовців, і для громадських активістів, і для простих людей, про важливі питання соціально-економічного, політичного життя району знову спілкуємося з головою районної ради Андрієм Петринюком.
То яка ж доля встановлення дитячого ігрового майданчика та спортивного комплексу? Чи досягнуте з цього питання, нарешті, порозуміння?
- Як я вже повідомляв, 14 серпня з листом щодо правомірності дій начальника управління фінансів Олександра Сапуги, звернувся до голови обласної державної адміністрації Вадима Лозового. Хоч досі відповіді не отримав, а місячний термін розгляду минув, однак кошти на придбання майданчика та комплексу 30 серпня були перераховані на відділ освіти, як розпорядника коштів. Далі справа не зрушилася, хоч потрібно було їх перерахувати отримувачу – КП «Теофіпольський районний стадіон». Відділ освіти вичікує якогось роз’яснення, знову ж таки, з управління фінансів. Як на мене, та якраз райдержадміністрація проявляє абсолютну бездіяльність, бо з 15 червня кошти в сумі 400 050,01 гривень висіли в управлінні фінансів, вже давно дитячий ігровий майданчик та спортивний комплекс мали бути встановлені, під час літніх канікул, хай би діти гралися, відпочивали. Гроші, виручені від продажу кінотеатру ( до речі, вже 12 років визнаного аварійним), атракціонів та оглядового колеса лежали, а дехто, замість того, щоб працювати на громаду, на покращення життя людей, займається політичними інтригами. От депутат обласної ради від політичної партії «За конкретні справи» Віктор Лебединський ще закидає докір,мовляв, задешево продали кінотеатр, сумнівається в законності торгів. Треба було так задешево купити, а тоді перепродати за кілька мільйонів. Головне в тому, що не виконується відповідне рішення районної ради, це неприпустимо, це шкідництво в угоду особистих інтересів та лобіювання інтересів конкретної політичної сили. Тому ще раз повторюю: треба створити одну потужну об’єднану територіальну громаду в межах району, щоб був один господар, щоб він за все відповідав. А в нас багато керівників, і чомусь не можна прийти до порозуміння, знову виходить – лебідь, щука і рак.
Отже, Теофіпольська ОТГ у 2018 році вже не буде створена. Що далі?
- Хто зірвав створення Теофіпольської ОТГ, абсолютно зрозуміло. Шляхом політичних інтриг, маніпуляцій, введення в оману людей, неприхованого спротиву це вдалося зробити представникам політичної сили «За конкретні справи». Хай це буде на їх совісті, хай люди розберуться, хто є хто. А якби вона таки створилася, можна було ще в цьому році з Державного Фонду Регіонального Розвитку залучити кілька мільйонів гривень, використати їх раціонально, є ж багато невирішених питань. А що далі? Час втрачений, та має бути, нарешті, політична воля, аби після виборів Президента, у 2019 році, знову розпочати процес створення Теофіпольської ОТГ, однієї громади в межах району. До такої думки прийшли і ті, хто пропагував створення на території району 4-5 громад. Досить роз’єднувати людей, бо ж ділять їх і партії, і церква, і заготівельники молока. Треба покласти цьому край.
На часі – початок нового опалювального сезону. Як це прокоментуєте?
- Зазначу, це питання належить до компетенції райдержадміністрації, та, звісно, я, як голова районної ради, не можу стояти осторонь, в дитячих садочках має бути тепло. Нагадаю, що я мав благі наміри, оскільки КП «Тепловик» вже два роки несе збитки, має борги, передати три котельні «Тепловика» в оренду КП «Теофіпольлісвод» на один рік. Депутати районної ради мене не підтримали, зрозуміло, що знову доклав зусиль Віктор Лебединський, казав, чи вистачить лісу, щоб його вирубувати на дрова. І що відбулося далі? Щоб «Тепловик» зміг увійти в опалювальний сезон, добродій Лебединський надав для однієї котельні твердопаливний котел. А дрова для опалювального сезону «Тепловик» закупив в Держлісгоспу по 800 гривень за складометр, тоді як «Теофіпольлісвод» продає по 350 гривень. Як вам такий господарський підхід? Принагідно хочу нагадати, як Віктор Лебединський у 2013-2014 роках, будучи головою районної ради, протягував запровадження проекту з будівництва твердопаливних котелень у школах району. А які потім були проблеми у Михнівській, Волице-Полівській школах! А котельня в Кунчанській ЗОШ І-ІІ ступенів і досі не введена в експлуатацію, для цього потрібно ще більше 400 тисяч гривень. Хто є хто, абсолютно зрозуміло. А по закінченню опалювального сезону буде видно,чи буде «Тепловик» прибутковим, чи далі збитковим, і чи потрібне таке підприємство, де 1 гігокалорія коштує більше 2000 гривень.
Які ще питання вас тривожать?
- На жаль, невирішеним залишається створення відділення гемодіалізу в ЦРЛ, є постійні проблеми при забезпеченні підвозу хворих до центру гемодіалізу у Шепетівці. Обіцяв нам народний депутат України Андрій Шинькович посприяти, та поки що нічого не допоміг. Ще таке: чомусь районний бюджет був прийнятий без дефіциту, хоч я пропонував прийняти його з дефіцитом. І що тепер? На заробітну плату вчителям не вистачає 8 мільйонів гривень, примушують людей йти у відпустки за власний рахунок. Не вистачає 500 тисяч гривень на заробітну плату для апарату районної ради. А коли на сесії районної ради я виніс питання про оптимізацію апарату, а він у нас в області найбільший, 15 чоловік, в інших районах 7-10, мене не підтримали, а начальник управління фінансів Олександр Сапуга запевнив, що коштів до кінця року вистачає. Як тепер бути? Болючим залишається і оптимізація малокомплектних шкіл, та створення опорних шкіл - на часі. В той же час треба забезпечити вчителів роботою, всі ж не виїдуть в Польщу. Тому ще раз кажу: децентралізація, створення ОТГ, запровадження нової, ефективної системи управління – це єдиний шлях до утвердження європейських стандартів, до кращого життя.
Дякую за розмову, Андрію Васильовичу. Сподіваюся, що від своїх переконань ви не відступите, таки створите сильну, потужну команду, завдяки якій будете впевнено рухатися по цьому шляху.
Галина Тебенько