Як ми вже повідомляли 17 жовтня, у вівторок, після обіду вантажний автомобіль ДАФ ТОВ «Подільське» з майже 23 тоннами вантажу продуктів для Збройних Сил України разом з бусом Володимира Мосейка вирушили на Донецький напрямок. Наступного дня, 18 жовтня, до вечора все було відвантажене у місця призначення.

Докладно про це нам розповів голова Гуманітарного штабу Теофіпольщини Анатолій Козак:

– Отож, наступного дня, у середу зранку ми доїхали до Ізюма, почекали там Володимира Мосейка, який заїхав у Куп’янськ, розвантажив частину свого буса. Тоді разом ми перетнули межу між Харківською та Донецькою областями та доїхали в одне село Краматорського району. Тут ми розвантажили більшу частину вантажу нашої фури, нам допомагали бійці. Ще як ми їхали по дорозі до Чугуєва, я зв’язався з нашим земляком Віктором Сиверським з Новоставець. Він воює біля Лиману, виконує бойові завдання, приїхати до нас не зміг. Тоді я зателефонував його синові Дмитру Сиверському, він перебував в районі Краматорська. Він до нас приїхав разом зі своїм побратимом Олександром з Ямполя. Ми передали йому передачу від учнів десятого класу Новоставецького ліцею – малюнки з побажаннями нашим захисникам та велику сумку з продуктами, ще завантажили своїми продуктами його автомобіль. Дуже Дмитро нам дякував, дякував своїм землякам-школярам. Передав у ліцей прапор з підписами бійців, ми всі були дуже розчулені. Ще до нас виїхав Іван Кротевич з Гаврилівки, його батьки Леонід та Світлана передали йому передачу з п’яти коробок, ми довантажили його бус нашими продуктами. Також передали йому десять військових плащів, які закупили прихожани Православної Церкви України з Гальчинець, займалася цим Людмила Антосєва. В той час, як ми тут були, Володимир Мосейко їздив під Бахмут, передав бійцеві з Колок Віктору Наглову передачу від господинь-землячок – домашні страви, квашені помідори, салати, закрутки. А як поверталися ми назад, у Слов’янську нас чекав наш земляк з Василівки Дмитро Троян (у Василівці живе його мама). Ми завантажили його автомобіль, скільки він міг взяти, а ще передали дві радіостанції від Володимира Мосейка. Передали також ще дві зарядні станції, гроші на них збирав наш штаб, Ярослава Островська з Борщівки, дві тисячі гривень надав фермер Віталій Вільшинський, 500 гривень надав заступник голови штабу Василь Гандовський з Гаврилівки, 200 гривень – його сусід Олег Білоног, переселенець з Маріуполя. Передали йому і передачу, яку зібрали Наталія Цвігун, Галина Славецька та Людмила Криворук з Великого Лазучина. Передали польовий душ, який був закуплений за кошти людей з Борщівки. На межі між Донецькою та Харківською областями, перед Ізюмом, до нас Уралом виїхав наш земляк Олександр Томчук. Ми передали йому передачу від його мами і повністю завантажили автомобіль нашими продуктами. Все не вмістилося, то виїхав автомобілем його побратим, ще і його завантажили. Ще хочу сказати, що на всіх блокпостах ми також залишали наші продукти, і картоплю, цибулю, моркву, і ящички мікси із закрутками, варенням, медом, сухпайками від волонтерського центру «Козацькі страви для ЗСУ по-лановецьки». Тож, вважаю, що завдання своє ми виконали, все, що привезли, розвантажили. Щиро дякую всім жителям нашої громади, які долучилися до акцій Гуманітарного штабу Теофіпольщини, надали продукти, закрутки, страви. Тільки разом ми змогли це зробити. Я дякую водієві Володимиру Сиверському, його синові Кості, це сміливі люди, не кожний відважиться їхати у зону бойових дій, бачили ми заграви, чули стрільбу. Ще ж вони на блокпостах пригощали бійців сигаретами, закупили їх блоки. Про всіх бійців, з якими ми там зустрічалися, у нас склалося таке враження: вони незламні, перемога буде, ворог буде розбитий.

А Гуманітарний штаб Теофіпольщини продовжував працювати: вже в неділю, 22 жовтня на Запорізький та Херсонський напрямки були завантажені великі буси. Знову працювали активісти-ветерани – сортували, складали. Працював і боєць з Гаврилівки Сергій Ніколюк, якраз був у відпустці. В який раз відзначилися люди з Колок, надавали овочі, закрутки, а господині приготували смачні домашні страви – котлети, вареники, гречаники, пиріжки, квашені помідори, квашену капусту, 60 (!) відерець. Для цього директор СГВК «Олійники» Василь Демчук надав крупи та олію, а ТОВ «Подільське» – десять кілограмів фаршу. А дівчата з Гаврилівки (так вони підписали свої коробки – Гаврилівські дівчата) – Наталія Доскач, її донька Олександра Доскач, Людмила Прокопчук та Людмила Горчилова вдома вже вдруге напекли по п’ять коробок кексів.

– Будемо продовжувати це роботи, – каже організатор штабу Андрій Петринюк, – тож закликаю жителів громади з усіх сіл долучатися до наших акцій, надавати продукти, закрутки у півлітрових баночках. Звертаюся до батьків наших бійців – звертайтеся до штабу, до мене особисто, повідомляйте, яка допомога потрібна. От 2-3 листопада ми будемо відправляти вантаж на Запорізький напрямок, тож є можливість передати передачу, а ми додамо. Тож разом будемо подовжувати боротися за перемогу.

Галина Тебенько