Знову наша громада втрачає найкращих синів… Вчора, 2 серпня, у Єлизаветполі та Теофіполі відбулася траурна церемонія прощання з Героєм, мужнім захисником Вітчизни, 33-річним Сергієм Шевчуком. Теофіпольщина втратила ще одного свого вірного сина, вже двадцять четвертого з початку цієї страхітливої війни.

Його життя обірвалось, а наші серця наповнені гірким болем втрати. Ми не знаємо, скільки ще імен буде записано в книгу скорботи українського народу. Проте ми невпинно молимо Господа, щоб ця війна завершилася, припинилися страждання людей, щоб людяність та милосердя перемогли.

Народився Сергій 19 травня 1990 року у селі Великий Лазучин, це рідне село його мами Світлани. Так сталося, що виховував хлопчика вітчим, хороший, порядний чоловік Віктор Шевчук родом з Єлизаветполя, саме він, «афганець», став йому справжнім батьком. Невдовзі родина переїхала в Теофіполь, придбала житло. У родині народилося ще двоє дівчаток. Тож Сергій навчався в Теофіпольській ЗОШ І-ІІІ № 1, закінчив тут дев’ять класів. Вчителі згадують про нього лише добре, був тихим, спокійним, доброзичливим учнем. А далі Сергій здобув професійно-технічну освіту у Теофіпольському професійному аграрно-промисловому ліцеї, спеціальність «оператор комп’ютерного набору». Відслужив строкову службу, трохи був на контракті. Працював на різних роботах, був на заробітках. Як випадала вільна часинка, дуже полюбляв рибалити. Останнім часом постійно жив у Єлизаветполі, на батьковській хаті, хазяйнував, розводив домашнє господарство.

Послав Бог йому пару: як робив у Гальчинцях, у місцевого фермера, зустрів свою ровесницю Ларису з Немиринець. Цього року одружилися, перевіз до себе у Єлизаветпіль дружину та двох її діток, старшу дівчинку та меншого хлопчика. Чекали спільну дитину, раділи, будували плани на майбутнє.

Та 7 червня цього року Сергія мобілізували. Потрапив у Житомир, в навчальний центр парашутно-десантних військ. Після місячного навчання направили його підрозділ на Луганщину. І вже 27 липня рядовий Сергій Шевчук під час виконання бойового завдання загинув біля населеного пункту Новоселівське Сватівського району Луганської області. Йому було лише 33 роки.

Скорботнй кортеж з домовиною загиблого Героя «живим коридором»зустрічали земляки у Базалії, Єлизаветполі, Караїні, Теофіполі. Чин похорону відслужив настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці Православної Церкви України у Теофіполі отець Василь Крисак. Поховали Сергія Шевчука з військовими почестями на місцевому кладовищі, на Алеї Героїв.

Нехай світла душа Сергія знайде вічний спокій, а ми завжди пам’ятатимемо про його самопожертву заради кожного з нас, заради України. Щирі співчуття рідним і близьким! В жалобі схиляємо голови, будемо вічно пам’ятати!

А. Джус