Сходить сонце... Спалахнув світанок.

Сонях стрепенувся, струнко став.

Свіжість сіє скрізь срібний серпанок.

Серпень склав солідний список справ.

Соловей сховав свою сопілку,

Саквояж собі сам спорядив.

Стелиться стежина садом стрімко,

Споришами сховані сліди.

Стільки світла! Спека. Сохне сіно.

Спіють сливи. Слухай, скоро Спас!

Синь снує святкові серпантини,

Сипле справно світом сотні страз.

Стихло... Сірі сутінки сідають.

Спогади сягають серця струн...

Солодко село спить, спочиває...

Спокій спопеляє смуток, сум.

#Інна_Крупяк, 31.07.2023 р.