Робити добро легко й, до того ж – приємно. А ще приємніше робити його на благо собі і своїм рідним. Вирішили зробити хорошу справу жителі села Вовківці. Протягом місяця вони спільними зусиллями впорядковували місцевий цвинтар.

Активно доєднувались до прибирання як і старші, так і молодші. І ось нарешті – усю заплановану роботу зроблено!

Зазвичай перед святами люди прибирають тільки біля могил своїх рідних. Але є й багато могил, до яких уже й ніхто не приїжджає. Цього року люди зібрались з метою не обминути жодну зарослу місцину кладовища. Роботи було багато, тож довелось докласти немалих сил. Обрубували і розчищали хащі, чистили усі зарості, які вже багато років тільки й розросталися. Загрібали й виносили сміття, яке теж роками назбирувалось. Із занедбаного стану Вовковецький цвинтар перетворився в стан доглянутого.

– Ми повинні пам’ятати наших рідних, які відійшли у вічність. А пам’ятати – це означає молитись за їхній упокій та не забувати доглядати за місцями, де вони похоронені. Хто ж це зробить, як не ми?, – каже жителька села Галина Поліщук.

Ініціатором роботи стала Віра Парфенюк. Односельці про жінку відгукуються позитивно та з похвалою. Кажуть, що без неї нічого б не вдалось.

– Віра Іванівна у нас молодець. Ми вважаємо, що найголовніша місія в цій роботі – це її організація. Не зважаючи на те, що вдома у неї є також робота – вона телефонувала, домовлялася з людьми, про те, коли зручно всім буде прийти. Коли ж усі ми приходили й ставали працювати, то Віра Іванівна скеровувала нас, пропонувала якісь ідеї. Уміла знайти з кожним спільну мову. Якби не вона, то невідомо чи хтось би тут щось робив. Ми всі згідні прийти прибрати. Але треба таку людину – організатора, бо без неї нічого не буде. Віра Іванівна чудово з цим справляється, – кажуть жительки села Вовківці Тетяна Костюк та Лариса Шайнога.

Крім фізичної допомоги, була ще й неабияка матеріальна допомога від місцевих жителів, і людей, які у Вовківцях не проживають, але мають похоронених тут рідних. За ці гроші купували пальне і усі необхідні для прибирання матеріали. Ніхто не був байдужим, а навпаки – радо підтримували ініціативу. З позитивної сторони відзначають і священника Андрія Наклюцького. Розповідають, що він, хоч не місцевий, але людей підтримав і щоразу разом із матушкою приходив допомагати, вивозив своїм транспортом сміття.

– Я вдячна усім причетним до цієї справи за командну роботу. Приходили прибирати наш цвинтар сім’ями. Дякую і людям, які і з Києва, і з Хмельницька, і з Тернополя, і з сіл поблизу – Новоставець, Теофіполя. передавали кошти. Тільки своїми силами і бажанням ми змогли це зробити. На цьому ми не будемо зупинятися. Ми проголосували за нашого односельця Володимира, який буде підтримувати порядок цвинтаря, косити там. Він від­по­ві­даль­на і працелюбна людина. Тож ми усі йому довіряємо, – ділиться Віра Парфенюк.

Жителі села Вовковець планують пофарбувати і в деяких місцях оновити загорожу кладовища, адже місцями її взагалі немає. Також хочуть полагодити ворота. Проте наразі для реалізації цих задумів пот­рібної суми ще немає.

Божена Волинець