Добре бути молодим та здоровим, коли тебе нічого не болить, коли не відчуваєш навіть втоми. Та роки летять, не знаєш, коли вони пройшли. І чим більше тобі поважних літ, тим більше турбує здоров’я.

І дуже рідко цього хтось уникає. Але таке життя, весь час треба виживати, а тут ще й боротися з хворобами.

От нещодавно довелося мені лікуватися в ревматологічному відділенні обласної лікарні. А там же мурашник, людей повно, хворих повно,треба сходитися, ще ж самому важко там чогось добитися. Тим більше, коли сильно болять ноги, як в мене. Як приїхала, спочатку просто розгубилася, думала, як вийду на той п’ятий поверх, знайду лікаря. Та допоміг мені, привів у відділення, приніс мої речі, все влаштував, наш земляк з Шибени Сергій Квасюк. Вже третій рік після закінчення Тернопільського медичного університету цей хлопець проходить інтернатуру у відділенні судинної хірургії Хмельницької обласної лікарні.

Що то вже за добра, привітна молода людина! Попри зайнятість, адже сам оперує, проводить складні операції, має інші обов’язки, прибіг до мене після операції і так мене підтримав. Я була вражена, не могла стриматися, плакала. Має Сергій добре серце та золоті руки, вже видно, що буде з нього хороший лікар. Бо, найперше, треба бути людиною, мати душу, відчувати біль, тривогу іншого.

Тож щиро йому дякую, зичу всього найкращого, аби реалізував свою освіту, працював та рятував людей. Щасливі батьки, що виростили таку розумну, добру дитину.

Марія Шмигун, село Шибена