Продовжує працювати Гуманітарний штаб Теофіпольщини, підтримувати наших бійців-земляків. Бо такий у небайдужих жителів нашої громади, які займаються волонтерством, фронт: зробити все можливе, аби нашим захисникам легше було виконувати бойові завдання, визволяти рідну землю. Щоб було у них якісне взуття, теплі однострої, спеціальне обладнання, щоб не були вони голодними, щоб відчували, що про них турбуються.
- Ми відгукуємося на кожний запит, на кожне звернення, - розказує голова штабу Анатолій Козак, - співпрацюємо з іншими волонтерськими штабами, аби вирішити якесь потрібне придбання. От нещодавно ми завезли мобілізованим бійцям з Гаврилівки Сергію Ніколюку та Сергію Ковальчуку дуже хороші німецькі рюкзаки. Були якраз ці хлопці у короткострокових відпустках вдома, хай це їм допоможе, хоч на краплинку, хай знають, що ми за них вболіваємо.
А староста Олійницького старостинського округу Наталія Щерінська розповіла нам, що Сергію Карпенку, мобілізованому директору Олійницького сільського будинку культури, для його бойового підрозділу на сході потрібний був тепловізор. Замовили його через волонтерів з Ланівець у Німеччині, люди в Олійниках зібрали гроші, бо коштує він 360 євро. І вже цей прилад нічного бачення, який так потрібний бійцям, бо це їхні очі вночі, днями переслали Сергію Карпенку. А як їздили у Ланівці його забирати, передали ланівецьким волонтерам від директора СГВК «Олійники» Василя Демчука два мішки перловових круп для приготування сухпайків.
Нещодавно Анатолій Козак зробив ще одну добру справу: провідав у Борщівці пораненого бійця Богдана Врону. Хлопцеві 27 років, служив строкову службу, коли почалася російсько-українська війна, далі пішов на контракт, був учасником АТО. На Донеччині був поранений, посікло живіт дев'ятьма осколками, доставили його літаком в Харків, тут лікувався. Після був трохи вдома, тоді знов пішов на контракт. А тут – повномасштабна війна. Воював на сході, на Луганщині, відірвало йому ліву руку, був вдома на реабілітації. Як переживала мама Галина, вітчим Василь, братик Володя та сетричка Віка, словами не розказати. Але, головне, живий! Вирішив Богдан повернутися в частину, там, серед побратимів, буде йому легше. Тож привіз Анатолій Козак йому хороші берці та рюкзак(на фото). Дякував боєць, дякували рідні. Чи ж має бути інакше? Ми всі перед такими, як Богдан, у вічному боргу!
Цими днями Гуманітарний штаб Теофіпольщини завершує акцію зі збирання продуктів довготривалого зберігання для відправки вантажної фури на Херсонщину, у визволені Дар'ївську та Музиківську громади.
- У нас є ще кілька днів, - каже організатор штабу, комерційний директор ТОВ «Подільське» Андрій Петринюк, - щоб все посортувати, поскладати всього потрошки у ящички-мікси. Цей вантаж буде складати 22 тонни, адже трохи віддамо військовим, бо з Херсона до громад треба проїхати через 10 блокпостів. Радий, що люди відгукнулися, що дають, хто що може, от дільничний офіцер поліції Олег Федорук надав газову плиту. Радий, що до нашої акції долучилися ще жителі Колісця, Кунчі, Новоставець, Човгузова, що організувала людей у Кунчі та Новоставцях підприємець Олена Вальчук (на фото). І хоч голова нашого штабу Анатолій Козак вже по дорогах добив свій автомобіль, все це задля нашої великої перемоги. І вона неодмінно буде завдяки і нашому волонтерському фронту. Разом переможемо!
Галина Тебенько