Згідно із наказом Хмельницької обласної організації Українського Товариства мисливців та рибалок № 11-он від 25.05 2018 року «Про строки та порядок здійснення полювання на пернату дичину, хутрових і парнокопитних звірів в угіддях обласної та районних організацій УТМР в сезоні полювання 2018-2019 років» з 4 серпня на території Хмельницької області розпочинається сезон полювання. Наказом установлені строки полювання на пернатих (норця великого, качок, лиску, куликів, гусок) на території водно-болотних угідь з 16-ої години 4 серпня по 30 грудня 2018 року включно. На перепілку та голубів - з 16-ої години 4 серпня по 28 жовтня 2018 року. Днями полювання на пернатих є субота, неділя, середа по 28 жовтня 2018 року. При умові отримання сезонної відстрільної картки на хутрових звірів, термін полювання на пернату дичину продовжується з 3 листопада по 30 грудня 2018 року.
Денна норма добування пернатої дичини одним мисливцем за день полювання не повинна перевищувати: гусок – 2, качок – 5, лисок – 6, норців великих – 2, куликів – 10, голубів – 10, перепілок – 10.
Перша заповідь мисливця – берегти природу
Про особливості сезону полювання 2018-2019 років, підготовку до нього розмовляємо з головою президії ради Теофіпольської районної організації УТМР Валерієм Грухом.
То за яких умов мисливець зможе брати участь у сезоні полювання?
- По-перше, зазначу, що в рядах нашої районної організації перебуває 325 мисливців, до речі, щороку наші лави зростають. То ж, думаю, зростає кількість людей, які хочуть долучитися до збереження навколишнього середовища, дотримання природної рівноваги фауни нашого краю. Бо ж перша заповідь мисливця – берегти природу, саме берегти, а не знищувати, не бути просто м’ясником. Наступне: мисливці повинні засвоїти правила безпеки на полюванні, правила поведінки з мисливською зброєю, бо це питання збереження їх життя. Далі, потрібно замінити контрольні картки, сплатити членські внески, а це 510 гривень, отримати відстрільну картку, а це ще 350 гривень, всього ж 860 гривень. Думаю, що така сума, а членство у нашій організації добровільне, ні в якій мірі не зупинить палкого мисливця. Крім цього, кожний мисливець зобов’язаний відпрацювати три дні в мисливських угіддях на заготовці сіна, зернових відходів для зимівлі пернатої дичини та звірів.
Що скажете про первинні організації? Яку з них можете поставити в приклад?
- У нас 18 первинних колективів, є чіткі критерії до визначення кращого. Це і сплата членських внесків, відсутність випадків браконьєрства, на жаль, і таке буває серед мисливців. Це і активна природоохоронна діяльність. То ж з усією відповідальністю називаю Гаврилівський колектив, бригадир тут Микола Гандовський. Там вони такі молодці – запинили греблю, зарибили ставок, ще ж виростили у вольєрі 25 диких свиней. Це справжні любителі природи.
Як ви боретеся з браконьєрством?
- Це постійний напрямок нашої роботи. Ми проводимо рейди, часто – спільно з поліцією. Це треба робити, бо ж безконтрольність породжує безкарність. Адже члени УТМР повинні бути взірцем для інших, хоч це дорослі чоловіки, доводиться їх виховувати. На жаль, до європейських стандартів нам, українцям, ще далеко. У нас же можуть за зайцем по ріллі на джипові ганятися, а там зайцеві дорогу допоможуть перейти. Там по-справжньому бережуть природу.
Особисто для вас відкриття сезону полювання - це що?Прийти додому зі здобиччю чи щось інше?
- Хочу сказати, що я мисливець з великим стажем. Полюю, бережу природу вже 44 роки, до речі, очолюю районну організацію 18 років. Головне для мене – відчути особливий дух полювання, поблукати луками та полями, насолодитися природою мого рідного краю, поспілкуватися з друзями. А ще – скуштувати мисливської юшки, заспівати гарних пісень, часом і баян з собою беру. Має ж бути у людини якесь захоплення, віддушина у цьому житті. Бо ж, вважаю, головне – відчувати себе частинкою природи, жити і з нею, і з людьми в гармонії.
Що ж, будемо сподіватися, Валерію Івановичу, що районна організація УТМР, яку ви очолюєте, буде продовжувати вкладати гідну частку в утвердження європейських стандартів збереження та відтворення навколишнього середовища нашого краю, у формування усвідомленого переконання, що природа, флора та фауна – це той безцінний скарб, який ми зобов’язані берегти для майбутніх поколінь.
Галина Тебенько