Олійницька первинна ветеранська організація була створена в 1987 році. В той час було багато живих учасників бойових дій, інвалідів Другої світової війни. І хоча їм і приділялась увага зі сторони керівництва колгоспу, сільської ради, дирекції школи, але питання створення ветеранської організації стало необхідністю.

Ветерани говорили, що таку організацію необхідно було створити на років 10-15 раніше, коли всі ті, хто виніс ос­новний тягар війни і післявоєнної відбудови зруйнованого господарства, становили основу суспільства.

Ініціатором створення сільської ветеранської організації був тодішній голова Олійницької сільської ради Володимир Григорович Осецький, людина, яка переймалася турботами ветеранів, як власними.

Питання, якими займалася ветеранська ор­га­нізація, були дуже актуальні. Це самовіддана праця задля зміцнення економіки місцевого колгоспу імені Гагаріна, добробуту людей, активна участь у громад­сько-політичному житті, посилення духовного та патріотичного виховання молоді.

Після визволення в березні 1944 року сіл Олійники та Колки від ні­мецько-фашистських загарбників господарство було повністю зруйновано. Відбудова колгоспу лягла на плечі фронтовиків, вдів, стариків і дітей. Звичайно, і ті 76 односельців, які не повернулися з війни, і ті, хто повернувся переможцем, були і залишаються гордістю цих сіл.

На повну силу Олійницька сільська ветеранська організація розпочала працювати з моменту І з‘їзду організації ветеранів України 19 листопада 1991 року, коли був затверджений і опублікований в пресі Статут організації ветеранів України. Проводилась інформаційно-роз‘яснювальна робота по актуальних питаннях соціального захисту та пенсійного забезпечення громадян, а також обстеження матеріально-побутових умов проживання учасників бойових дій, одиноких пристарілих громадян, інвалідів війни і праці, вдів загиблих воїнів разом з управлінням соціального захисту населення та сільської ради 2 рази на рік з послідуючим клопотанням перед керівниками місцевого господарства про надання їм необхідної допомоги по ремонту житлових будинків, оранку городів, одноразової матеріальної допомоги – надання круп, бо­рош­на, цукру та ін.; упорядкування пам‘ятників та могил загиблих і померлих ветеранів; проведення зустрічей з мо­лод­дю села, учнями місцевих шкіл, годин пам‘яті; вшанування учасників бойових дій та ветеранів праці на території села.

У 1989 році з Олійницького господарства вийшло село Колки. Головою, а потім директором новоствореного товариства був обраний здіб­ний і досвідчений керівник Володимир Григорович Осецький. Будучи в тісному взаємозв‘язку і єдності з людьми і ветеранами, він зумів зберегти господарство від занепаду і спустошення та розкрадання під час течії беззаконня і самочинства, яка була в той час. Як керівник, як ветеран праці, велику турботу приділяв ветеранам війни і праці. Під час святкування Дня Перемоги всім ветеранам війни і вдовам виділяв грошову допомогу і продукти сільського господарства.

При святкуванні 55-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників, у 2000 році, Володимир Григорович особисто відвіз кожному ветерану грошову допомогу і продукти харчування.

Славний ювілей 60-річчя Перемоги був дуже урочистий, але із відтінком суму, бо до цієї знаменної дати не дожив ні один учасник бо­йо­вих дій села Олійники.

На час видання цього друкованого часопису в селі Колки залишився лише один учасник бойових дій у роки Другої світової війни – 95– ти річний Андрій Йосипович Семенюк, колишній водій 283 стрілецького батальйону 193 стрі­лець­кого полку І-го Українського фронту.

На світлині голова ради громадської ор­ганізації ветеранів та пенсіонерів органів внутрішніх справ «Єдиний щит» Анатолій Сергійович Стучинський, голова первинної ветеранської організації села Колки Петро Миколайович Демедюк вручають пам‘ятну медаль «30 років Незалежності України» від Монетного Двору «Княжий» м.Київ ветерану війни Андрію Семенюка під час об‘їзду Теофіполь­ським селищним головою Михайлом Михайловичем Тененевим, головою відокремленого підрозділу організації ветеранів України Володимиром Коберою ветеранів Другої світової війни 7 травня 2021 року з нагоди 76 – річниці Перемоги.

З 1991 року по 2007 рік головою ветеранської організації сіл Олійники та Колки працював Петро Миколайович Демедюк, 1938 року народження, агроном за освітою, мав великий практичний досвід ор­ганізаційно-масової роботи серед населення, оскільки працював на різних керівних посадах колгоспу та сіль­ської ради. Разом з очіль­ни­ками місцевих фермер­ських опікувався проблемами ветеранів та пенсіонерів, вдів загиблих воїнів, одиноких пристарілих та осіб, що потребували соціальної допомоги та турботи.

А сам Петро Миколайович Демедюк, який і досі очолює ветеранську організацію села Колки, активний не лише в громадській роботі, він людина талановита, творча, пише вірші, біль­шість з яких на вій­ськово-патріотичну тематику, тому з гордістю пред­ставляє ветеранський актив громади в літературно-поетичній студії «Зорі над Полквою» при Тео­фі­поль­­сь­кому центрі культури та дозвілля.

Ось вірш Петра Миколайовича Демедюка, який він написав у 2007 році.

Довго чекала посивіла мати

Синочка із фронту, що йшов захищати

Земельку святую, щастя і волю

І материнську згорьовану волю.

Пішов і нема, десь лежить у могилі

Солдат невідомий у сірій шинелі,

В якомусь селі, а може й у полі

Синок спочиває під небом, на волі.

Мати ростила, щоб в полі орати,

Щоб поміч собі у майбутньому мати,

Щоб внукам радіти, у старі роки

Купати малечу та прать пелюшки.

А клятий фашист відібрав її сина,

Свинцем полоснув її радість – дитину.

Не думав поганець, що в нього є мати,

І буде так само й його виглядати.

У всіх матерів є недоспані ночі,

Про радість і смуток розкажуть їх очі.

Щоб виростить сина – потрібні роки,

У вбивці ж клеймо катюги – навіки.

Хотів він земельки – її він отримав,

Могили його від Дніпра аж до Риму.

Хай знають всі зайди, що ми нездоланні,

За нашу Вкраїну горою ми станем.

Горить в парку Слави вогонь незгасимий,

Ідуть ветерани з думками сумними.

Лиш День Перемоги нагадує нині

Про тих, що боролись за волю Вкраїни.

В центрі Олійників стоїть обеліск – святе місце для всіх жителів села, на якому викарбовані імена загиблих односельців у роки Другої світової війни. Він доглянутий, з весни і до осені тут цвітуть квіти.

Сюди постійно приходили учні Олійницької ЗОШ І-ІІ ступенів, щоб покласти квіти та хвилиною мовчання вшанувати пам‘ять полеглим воїнам у роки війни.

Щороку 9 травня, в День Перемоги, тут проводяться урочисті мі­тин­ги з покладанням вінків і квітів, урочистим концертом учасників художньої самодіяльності сільського будинку культури та школярів.

10 липня 2007 року в Олійницькому будинку культури було проведено звітно – виборні збори сільської ветеранської організації, на яких було присутніх 51 чоловік.

На зборах були присутні директор СГВК «Олійники» Василь Васильович Демчук, Олійницький сільський голова Олександр Бронетко, секретар сільської ради Наталія Степанівна Щерінська, волонтери ветеранської організації Олена Володимирівна Поліщук, Марія Петрівна Студнік. Головою сіль­сь­кої ветеранської ор­га­нізації був обраний вчитель-пенсіонер Василь Маркович Мисюк. Завдяки співпраці з СГВК «Олійники» до дня знаменних дат ветерани отримували грошову і продуктову допомогу, господарство допомагало в обробітку городів, виділявся транспорт для підвезення хворих в ра­йонну чи обласну лікарні.

З 2019 року сільську первинну ветеранську організацію очолює Тетяна Василівна Поліщук, яка продовжує традиції та плідну роботу своїх попередників.

Рада та президія відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади